Лем вам сміх у голові. Найсмішніші анекдоти тижня

[Total: 0    Average: 0/5]

Прийшли куми в гості до закарпатцю. Пудходит до них маленький син ґазду і звідат:

– А зашто ви самі?

-Бо у нас діти ще ниє, – каже молода жінка.

-А чого ниє?

-Розумуєш, Цильку, нам ще лелека не принюс.
– Аааа, – каже малий. – Аж ви ще досі вірите, што їх лелеки приносять, товди всьо понятно. Ще скоро їх у вас точно не буде.

***
Прийшла жона до дохтора. Ун ї попозерав, сів за стул і каже:

– Ви ся повністю улічити можете лиш товди, кой перестанете вечерами на піаніно грати.

Медсестра лем мовчала і слухала. А коли пацієнтка пушла, звідат уд дохтора:

-Я нич не поняла. А што общого меже її простудов і піаніно?

-Общоє є… Діло в тому, што она моя сусідка і живе прямо надо мнов, етажом више.

***
У дурдомі дохтор заходит у палату і видит таку картину: усі хворі позалізали на штори на окнах і висят на них. Ун нич не поняв і звідат уд них:

«А што есе,  люди добрі, ви чините?»

Один пацієнт му каже: «А ми не люди більше!»

«А ко товди» – інтересуєся дохтор.

«Ми тепер листя на деревах!», – каже хворий.

Дохторови челюсть удвисла. Думат што чинити і каже:

«Так. Тепер осінь прийшла. Листя з дерев опадає»

Пацієнти раз лем ся на пол  із штор і посипали. А на одному як висіли, так і висят.

Дохто звідат уд них:

«А ви што висите? Пак осінь уже!

Один із них ся лем засміяв і утвітив му:

«А нам всьо равно! Хоть би й зима! Ми же сосни!»

Вибори. У селі ся всі зобрали на зустріч із кандидатом. Задают му питання:

«Зашто ви балотуватися рішили? Та позирайте, што ся кругом творит: Влада з кожі лізе, у розкоші ся купає, в державі ніко робити не хоче, всюди взятки, корупція, контрабанда. І як ви із сим усьим боротися хочете?»

«А ніяк!» – утвічат кандидат.

Люди в шоці. Звідают, як ото так. А ун їм каже:

«Нашто ся бороти? Я хочу учасником сього всього бути!»

***

Три часи ночі. Чоловік із жонов сплят у постели. Раз лем чуют – звонок у двирі. Чоловік ся матюкає, айбо встає і йде позерати, ко там. Удкриват. На порозі стойит мужик, добре пуддатий і каже: «Друже! Пой ізо мнов. Недалеко… туй рядом. Поможи мене пудтрутити!»  Чоловіка аж перекривило уд злості: «Ти што, вобще здурів! Темна нуч за окном,іди когось другого попроси. Мені рано на роботу вставати треба». Послє сього лігат у постіль і всьо розказує жоні.

Она го нараз удчитовати начинат:

«Та ти просто скотина якась! Яка в тя пам’ять курта! Вспомни, кой у нас мотор заглух у якомусь глухому селі… ти пуд дождоьм щось корпався в капоті. Тоже нуч була. А якийись хлопець просто так пудойшов і предложив тя пуд трутити. Ун тя цілий час тручав, бо машина ся не заводила. А ти сволоч якась! Виручити челядника не годенись?!»

Чоловік опять ся матюкаючи,  встав, одівся і уйшов на вулицю.

Кричит у двурі:

«Мужик! Ти де?»

Із тьми ся доносит голос:

«Туй я! Пой сюди!»

«Та де?» – начав псіховати чоловік.

«Та рядом.  На качелі! Пой ня пудтруть, най ся покачаю… а то вже час просто так сижу»

zakarpatpost.net

Comments are closed.