Куди зникла мукачівська плювачка з Ужгорода і кого вона зараз тероризує?
Як виживають закарпатські безхатченки
Проблема безхатьків для Ужгорода актуальна давно. Їх у місті не дуже багато, але вони є. Зараз, із потеплінням, безпритульні починають влаштовувати собі намети просто неба. Торік один з таких можна було побачити на Кірпічці, нещодавно – місце для ночівлі на Студентській набережній, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Газета «Неділя Закарпатські новини» вирішила дослідити, як виживають ті, хто опинився у складних життєвих умовах і через ряд причин зараз не має даху над головою. Ми пишемо як про керівників держави, міністрів, політиків, депутатів, так і про звичайних людей, ведемо репортажі як із-під адміністрації Президента, так і з місць, де живуть безпритульні, розповідаємо про всі грані життя. Наша діяльність полягає в тому, щоб показати життя таким, як воно: як у живих святих, закордонних мега-зірок, єпископів, лікарів, професорів, так і у ромів, що не мають документів. Ми вивчаємо таємниці природи і розповідаємо вам про чудотворні джерела, зцілення, мироточиві ікони, тварин, рослини, екзотичні фрукти, що смердять і коштують більше 200 доларів і навіть поєднуємо серця закоханих.
Але цього разу мова піде про людей, які живуть на вулиці.
Тож на початку квітня на Студентській набережній за метрів 30 від студентських гуртожитків оселилася пара безхатченків.
Жили вони там недовго, бо кущі зрізали і безпритульні зникли, залишившись без укриття. Однак вони встигли залишити по собі повний безлад. Біля розстеленої посеред трави ковдри можна було помітити одяг, колготки, подушку, сумку, плащ і ще якісь речі, кілька одіял, а також – палицю. Чи то вона для того, аби ходити було легше, чи то щоб відганяти собак – невідомо. Хоча з тваринами безхатьки живуть, як правило, в повній гармонії і часто віддають їм від себе навіть останній шматок хліба, діляться тим, що мають. Тому палиця, очевидно, мала зовсім інше призначення.
Крім того, зі статків досі залишилися на місці тимчасового поселення пляшки з-під води, кружка, пакети, скляна банка, щітка для одягу…
Куди переселилася пара – невідомо, але таких в Ужгороді є більше.
Тому згадаємо про двох найвідоміших. А це – Діана та Вікторія, що нещодавно з’явилася в місті, переселившись із Мукачева.
Хто вони такі?
48-річну Діану часто можна побачити біля «Білочки». Там вона допомагала продавцям. Утім потім у неї почалися проблеми з ногою і через загнивання (у неї цукровий діабет) довелося ампутувати палець. Відтак згодом від антисанітарії гнити почала й нога. Влітку мухи відкладали у рани яйця і з м’яса просто відвалювалися їхні личинки. Дивитись на таке було неприємно. Та до медиків іти Діана не хотіла, самостійно ногу не обробляла. Лише після 40-хвилинного умовляння поліцейських її вдалося відправити до лікарні.
Хоча для безхатьків в Ужгороді є притулок, іти туди чомусь люди не поспішають. А у багатьох виникають проблеми з медичним обслуговуванням хоча б через те, що в них немає документів. Та із лікарень безпритульні також втікають.
Останнім часом бачити Діану нам не доводилося, тож, скоріш за все, літнє поселення на Студентській набережній її. Тим більше, що палиця їй потрібна через проблеми зі здоров’ям.
Іншою відомою на все Закарпаття безпритульною є Вікторія, більше відома, як «плювачка». «Засвітилася» на публіку вона в Мукачеві, де й жила раніше… через свою неадекватну поведінку.
Жінка просто тероризувала людей – могла собі дозволити кинути в когось каміння, плюнути, облити з баночки сечею. Взагалі біля неї завжди такий сморід, що знаходитися поблизу важко.
Людей обурювало те, як поводиться жінка, тож вона стала просто «зіркою» соцмереж, де її дії завжди бурхливо обговорювали. Мукачівці неодноразово зверталися і до поліції, і до соціальних служб. Виявилося, що Віка – не одинока, у неї є рідний брат і мати, яка живе в Австрії… там же жила раніше і сама «плювачка».
Як повідомили в Управлінні праці та соцзахисту населення м.Мукачево, благодійники просили матір забрати доньку знову до себе.
«Реєстрації у Віки немає, а паспорт виданий нашою міграційною службою. Вона довгий час жила з матір’ю в Австрії, але поводилася неналежно і там, тож через претензії поліції її змушені були відіслати додому. За попередньою інформацією, офіційної депортації з Австрії у неї не було. Її просто в супроводі поліції відправили літаком в Україну. Мати готова забрати дочку під свою опіку. Зараз вже домовилися з міграційною службою про термінове виготовлення закордонного паспорта для Вікторії. Крім того, у нас була домовленість з ЦРЛ про те, що в лікарні нададуть приміщення для того, щоб жінка змогла привести себе в порядок. Але Вікторія категорично відмовилася. Ймовірно, вона асоціює лікарню з тим, що там знову чекатимуть на неї обстеження», – наголосили у службі.
Однак, як бачимо, ні в яку Австрію жінка не полетіла. Крім того, з’ясувалося, що до Мукачева вона потрапила приблизно два роки тому і туди її відправили з Берегівської районної лікарні. Волонтери знайшли і її брата і разом з ним умовили «плювачку» бодай зняти гіпс, який вона протягом півроку носила безпідставно і пройти обстеження. Утім у лікарні Віка не затрималась і знову перебралася на вулицю. Її відвозили і до брата, і в монастир в Домбоки, але вона щоразу втікала і поверталася на звичні місця.
А цієї весни її бачили в Ужгороді. Вона сиділа на лавиці на розі Корзо-Волошина, а в її інвалідному візку, що знаходився поруч, були речі. Отже, «плювачка» перебралася жити до обласного центру? Очевидці стверджують, що бачили її вже і в лікарні, і навіть дехто скаржився на те, що незвана гостя його заплювала.
Після цього помічали «плювачку» і на Корятовича, і біля «Дастору».
Кажуть, що з Мукачева її привезли до Ужгорода в багажнику, бо там вона всім уже набридла. Хоча їй пропонували навіть безкоштовне житло, але жінка відмовилась. Життя на вулиці їй, скоріш за все, більше до вподоби.
Коли «плювачка» була в поганому настрої, вона тероризувала перехожих, які боялися навіть стояти неподалік, бо точаться розмови про те, що в жінки відкрита форма туберкульозу.
Оскільки Вікторія психічно здорова і запроторити її до божевільні не можна, однак ужгородцям такі екстремальні зустрічі також не потрібні, адже людина є соціально-небезпечною.
Однак зараз її не видно вже і в Ужгороді. Куди вона поділася – ніхто не знає.
Газета «Неділя Закарпатські новини» продовжуватиме стежити за життям «плювачки» і повідомлятиме, як розгортатимуться події далі.
Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини» ексклюзивно для zakarpatpost.net
