Як остання дитина принесла достаток в закарпатську родину

[Total: 0    Average: 0/5]

Якось дві сестри пішли на базар – продавати молоко. Жили вони обидві дуже бідно.  У гірському селі неможливо було виростити щось, крім хіба картоплі. А на корову треба було важко працювати. Корова і була єдиною годувальниця в їх великій сім’ї. Тож іще зовсім молодих Галю і Марійку відправляли на базар – продавати там молоко, сир та сметану. Вони обидві тоді були ще незаміжні, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».

  • ⇒ Подавайте оголошення у газету «Закарпатські оголошення» ⇒ 050 222-50-50

І от якось повертаються вони додому з базару – причому, пішки, бо ж на автобус їм шкода грошей. А полем якраз йдуть дві циганки. Справжні такі – шатрові циганки із квітчастими сукнями та кільцями на зап’ястях. Одна циганка тут і пропонує дівчатам поворожити. Сестри спочатку дуже опиралися і злякалися, що ці смагляві жінки відберуть в них чесно зароблені гроші.

Але старша циганка лиш розсміялася – ніби у відповідь на їхні думки.

– Маєте без чотирьох 30 рублів, тримаєте їх у кишенях на грудях. То що, й тепер боїтеся, що ми відберемо у вас ті гроші? –  запитала старша циганка, дивлячись в очі Галі.

– Не візьмемо від вас ні копійки, не бійтеся, – підтримала її молодша. – Просто хочемо розповісти про вашу долю.

Галя почала смикати Марійку за сукню, щоб вони чимдуж тікали додому від цих  шахрайок. Бо що ж то мама з татом їм скажуть, якщо вони без грошей повернуться додому. Тоді весь тиждень вони не будуть мати за що жити. А ще ж їм треба було платити за оранку, купити цукру і борошна. А ще – кормів для худоби.

Але циганка вже стала ворожити:

– От ви народилися в бідності. І за таких самих бідних чоловіків і вийдете заміж. Будете жити й далі в неймовірні бідності. Будете мати й дітей – одна шестеро, а друга семеро. А потім кожна будете чекати ще по одній дитинці. І цю дитину вже не захочете народжувати. Будете хотіти її позбутися. Але затямте собі обидві – ця остання дитина і врятує вас від бідності. Якщо її все ж таки якось ви вигодуєте, заживете таких розкошів, що всі вам будуть заздрити.

Циганка враз замовкла, а потім взяла за лікоть молодшу і вони пішли собі геть. Дівчата довго озиралися їм услід. А потім почали обмацувати кишені з грішми. Гарячково перерахували – ще й по кілька разів – усі ті свої гроші. Дуже здивувалися, що всі їх гроші ніби й на місці. Ще раз обернулися на циганок, але їх уже не було видно на обрії. Перелякані й принишклі вони пішли додому.

Батькам про зустріч із циганками не розповідали – не хотіли їх хвилювати. А може батько з матір’ю ще і накричали б на них, що не варто вступати в розмову з такими ненадійними людьми.

А потім та історія навіть зовсім забулася. Щодня ж було багато роботи, то було їм і не до спогадів. Та й не дуже й вірили вони в оті слова. Минали роки – Галя з Марійкою вийшли заміж. Чоловіки їм попалися дуже трудящі і порядні, але й справді – такі ж бідні, як і вони. У подружньому житті вони ледь виживали.

Народжувалися в них і діти. Треба було якось їх годувати. А виходило так, що кожна нова дитина тільки збільшувала ті їх злидні. На заробітки їх чоловіки піти не могли. Бо один якось дуже поранив руку, коли переходив річку. А один відморозив ногу – і вона перестала діяти.

І справді у одної сестри було вже шестеро дітей, а в іншої – семеро. Якось водночас вони й завагітніли. Зізналися в цьому одна одній. Разом і вирішили піти до тієї жінки, що робить аборти. А то ж несила було прогодувати ще одну дитину.

Старша сестра – як задумала, так усе і зробила. Але все ж таки після аборту довго ще не могла прийти до себе. Заслабла зовсім і вже й не думали, що з того колись вийде. Але невдовзі якось знову повернулася до життя і до своєї великої роботи.

А молодша подивилася на всі ті муки старшої сестри і вирішила залишити собі дитину. У родині з’явився ще один зайвий рот. Важко було доглядати за новонародженим, адже якраз тоді почалася ще й робота в полі.

Той хлопець ріс собі абияк, доношував одяг старших. Хлопчик був дуже худеньким і хворобливим. А коли йому виповнилося 18, раптом сказав, що він їде в Америку – на заробітки. Рідня аж у руки сплеснула – куди ж то така дитина піде у світ. Та й слабенький він зовсім був для тих заробітків.

Але Василь був наполегливим. Він не хотів нічого й чути, що у такій великій країні він пропаде. Та й мови чужої він не знав. Але справді – один їхній знайомий працював там на шахтах, то потягнув із собою і Василя. Рідні навіть не встигли і оком кліпнути, коли той вже зібрався у далеку дорогу. Напозичали йому грошей. А Василь вирішив віддати їх – уже із першого заробітку. Бо чудово знав, що інакше доведеться продати корову.

Яким було здивування усіх домашніх, коли через місяць Василь передав їм гроші. Причому, гроші надходили й надалі – щомісяця. І то були такі добрі гроші, що його брати потроху почали будуватися. А невдовзі приїхав і сам Василь – і він сказав, що може забрати усіх їх із собою.

Мати ледь не зомліла, коли син повідомив, що має в Америці свій маленький завод – і тепер вони всі можуть там працювати. Тільки двоє братів таки повірили Василеві – і поїхали з ним. А інші стали над ним підсміюватися. Але через рік повернулися додому всі троє – щоб забрати усю родину. Адже на тому заводі для кожного роботи було вдосталь, а отже, і дуже добрих заробітків.

Тільки мама з батьком залишилися вдома – старенькі вже вони були. Та й не хотіли вони свою рідну землю залишати перед смертю. Хотіли в своєї землі бути поховані.

Отак  наймолодша дитина Галі принесла і справді у родину великий достаток. А сім’я її сестри Марійки і далі жила в бідності. Тільки тепер – вже на старі роки – вони згадали історію, яку їм циганки розповіли у полі ще 60 літ тому. Марійка ж відмовилася від своєї новонародженої дитини. А може саме вона й могла витягнути її родину iз нестатків. Галя ж зважилася на те своє останнє дитя – і зовсім не прогадала. Тепер вони всі жили як у Бога за дверима.

Ольга БЕЦА, газета «ПОРАДИ», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Comments are closed.