Вихованець закарпатського дитбудинку вчиться ходити і мріє піти до школи своїми ногами
Вітя – вихованець Чинадіївського дитячого будинку. Потрапив туди зі Свалявського з патологією ураження центральної нервової системи, має паралітичний синдром нижніх кінцівок.
- Золотце, читай газету «ЯСНО»!
За словами директорки закладу Світлани Софілканич, хлопчик круглий сирота, але має неймовірно сильний характер і прагнення бути здоровим. На щастя, багато добродійників у цьому допомагають хлопчику і є сподівання, що до школи він піде не на інвалідному візку, а своїми ногами.
Найбільше сил для цього приклала медсестра Марина Попович. Це саме вона шукає, яке обладнання може допомогти хворим діткам.
Ось що написала про нього мукачівська волонтерка Катерина Легерда:
«Нема нічого неможливого! З чим не може впоратися тіло, з тим впорається сила духу! Щемлива історія про нашого Вітьку! Саме так ласкаво називають свого люблячого вихованця Чинадіївського дитячого будинку, що на Мукачівщині, усі працівники, вихователі. Важка розповідь про Вітьку, який прибув до дитбудинку в кінці листопада 2018 року. Діток із Свалявського будинку дитини в той день прибуло пятеро. На інвалідному візочку Вітько був усміхнений та дуже допитливий: де ми будемо жити? А де моє ліжечко? і т.д. Дитина зовсім не рухалась самостійно, його носили на руках на другий поверх в музичний зал на свято та заняття з музики, на прогулянку виїжджав лише на візку, пересаджували на гойдалку, щоб дитина розважалась. Влітку на подвір’ї, граючись на майданчику, на покривалі, повзав та купався в басейні з допомогою дорослих. На заняттях Вікторчик дуже допитливий та розумний, виконує усі завдання, відповідає мудро, гарними реченнями. Але ХОДИТИ Вітько не міг. Медична сестра з реабілітації (в закладі цієї посади лише 0.5 ставки, інше довантажено до ставки як сестра медична з фізіотерапії – але ми і за це директор @Світлана Соф дякують Богу). Марина Ернестівна взялася за нашого Вітьку від щирого серця, перейнялася до глибини душі долею неходячого хлопчика, допомогти хлопчику. Не можна було не побачити в очах дитини радість, жагу самостійно пересуватися, якс ініші діти у закладі. Всі бачили у ньому стільки⁰ бажання, сили волі та Божого благословіння НАВЧИТИСЬ ХОДИТИ! Не допомагати цій дитині, просто було неможливо. Численні масажі та тренування, лікування та особливий догляд щодня. Марина Ернестівна і Вітька стали добрими та щирими друзями! Прикіпили одне до одного! Наразі Вікторчику треба допомогти придбати спеціальне обладнання. Першими озвались усиновлювачі діток з-за кордону, які тривалий час навідували заклад для встановлення контакту та спілкування з усиновленими дітьми. Саме нерівнодушні благодійники придбали бруси, побачивши велику силу волю Вітька навчитись ходити, самотужки підвестися на ноги. У грудні 2018 року на аукціоні власних творчих робіт, вихованці дитячого будинку, заробили 23 тис. грн. для придбання кабінки кінезотерапії для занять Вітька та інших діток, у яких порушення опорно-рухового апарату. Цього було мало. Команда благодійників з м.Ужгород на чолі з Олександром з БФ “Купи зустріч – подаруй дитині подарунок” додали кошти ще 43 тис. грн і закупили в наш заклад, кабінку кінезотерапії. Ура! Потім Ірина з м.Ужгород разом з друзями подарували в реабілітаційну кімнату Роллери Ходунки “Еней”, а реабілітаційний міні-велотренажер від “Мові Хелс” привезли з Нової Пошти. Це було неймовірно приємно, бо майже все необхідне для реабілітації Вітька, уже було в нас, акцентує директор Світлана Софілканич Реабілітаційні тростинки (чотириточкові палиці дитячі), замовили для Віті в магазині медтехніки в м.Мукачево. Довго не чекали, бо пані Оксана, менеджер цього магазину, відгукнулась миттєво і таки знайшла такі потрібні нашому Вітькові тростинки чотириточкові. А коли зателефонувала забрати тростинки, то повідомила, що їх придбав для Вітька священник о.Василь з Глинянця з церкви Різдва Св. Богородиці. Це ще був один приємний сюрприз – як Господь любить нашого Вітьку і посилає через таку кількість добрих та милосердних людей допомогу ХОДИТИ САМОМУ!!! У вересні цбого року, наш Вітька піде у перший клас. Ми дуже віримо і сподіваємось, що до дошки в школі, Вітько піде на своїх ніжках з допомогою тростинок. Але для дитини потрібно буде асистента ДИТИНИ, бо в школі треба допомогти дитині рухатись серед здорових діток, в смт. Чинадієві. Ми впевнені, що і ця мрія нашого Вітька здійсниться, бо світ не без добрих людей. Віримо у щирі серця наших добродіїв та благодійників, волонтерів і небайдужих громадян, що мрія Вітьки обов’язково збудеться! Хочемо висловити людську подяку всім всім, хто долучився до проблеми, допомогли у здійсненні мрії такого вольового і доброго хлопчика, як наш Вікторчик! ПН 21:51 Рудольф Балажинець, який перейнявся дрокю Віктопчика ще з часу його перебування у Свалявському будинку дитини. Разом з Олександром з БФ” Купи зустріч”, п.Ірину, яка придбала роллери, Рудодьф постійно підтримує Вікторчика та Чинадіївський дитячий будинок. Моральна підтримка вихованців дитячого будинку надзвичайно важлива!», – йдеться у дописі. Більше унікальних новин про Ужгород та область читай у газеті «ЯСНО». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс 76076 zakarpatpost.net
