Розповідь не закарпатки: за що я не полюбила Угорщину?!
Особисто для мене, дівчини з Тернополя, яка здобула вищу освіту в галицькому Львові, Угорщина однозначно не була країною мрії, пише газета «ЯСНО».
Так, звісно, я не плутала Будапешт з Бухарестом, але після нашого першого знайомства заріклася: «Більше сюди ніколи не приїду»» Якби ж я тоді знала…
Мене точно не зрозуміють жителі Закарпаття, але я стовідсотково хвилююся за кожного українця, який сюди приїздить чи то на екскурсії, чи то по роботі.
Отже, що дивує незакарпатських українців і до чого слід бути готовим.
- Мова. Привезти на переклад якийсь документ з Угорщини до Тернополя – це було те саме, що отримати пошту від інопланетян. Мова угорська є абсолютно незрозумілою слов’янам. І це – нормально! Не намагайтеся знайти мовну логіку, і вас навряд чи врятує знання інших іноземних мов (за винятком англійської в туристичних місцях центру столиці). Угорці не будуть перейматися тим, що не можуть Вас зрозуміти і, відповідно, Вам допомогти, бо це – Ваш клопіт. Нічого не може бути кращим за посмішку і мову жестів (позитивних), фотографій з інтернету. Якщо користуєтесь Google-перекладачем, то вживайте короткі фрази чи просто слова, адже речення ця програма перекладає… неоднозначно.
- Пунктуальність. Прийти «вчасно» для угорців = прийти за 15 хвилин до зустрічі. Щоправда, піти «вчасно» = завершити свої справи хвилина в хвилину (особливо на роботі). Тут ніхто не змилостивиться відпустити Вас через історії про «затори на дорогах, аварії, кицю рятували, бабця захворіла, автобус не приїхав, будильник не спрацював». Це все просто називають «вашими особистими проблемами», які не повинні впливати на роботу чи на інших людей. Одного разу я спізнилась на 4 хвилини поселення в апартаменти в Будапешті – мене вже ніхто не чекав… Інструкція англійською для отримання ключа і жодних шансів на додаткові запитання чи пізнє виселення.
Повний текст читай у газеті «ЯСНО». ЗакарпатПост
