Чому закарпатські підлітки замикаються у квартирах і не хочуть нікого бачити

Продовження. Початок – тут.

Беата багато спілкується зі своїми дочками. Молодша каже, що вважає за краще не виходити через коронавірус, але Беата не дуже вірить у це. Страх перед зараженням – прекрасний привід уникнути незручної теми. Раніше Іра пояснювала це завантаженістю через навчання. Важко поставити під сумнів цей аргумент. Дівчата справді багато навчаються і мають гарні оцінки. Може, якби Іра і Аня не змінили школу, вони не були б такими відлюдькуватими? Це питання любляча матуся ставить перед собою щодня, пише газета «ЯСНО».

– У мене таке враження, що школа їх замикає. Старшокласники вважають, що вони кращі за інших. Вони не шукають нових неелітних друзів, вони просто ходять зі своєю компанією, навіть якщо там немає близьких друзів. У початковій школі Іра виграла конкурс на найбільш товариського учня. Тепер вона могла б виграти змагання з капризності року. Я думаю, що це саме такий вік, можливо, вона ще не натрапила на душевних подруг, з якими могла б мати справді тісні стосунки, – непокоїться Беата.

За словами дитячого психолога, підлітковий вік – це час поглиблених роздумів над собою, що часто супроводжується переконанням у тому, що людину не зрозуміє цілий світ.

– Підлітки переконані у власній унікальності, неповторності власних думок та почуттів. Це може призвести до того, що вони проводитимуть час на самоті частіше, ніж раніше. Однак прагнення до ізоляції, яке виникає в підлітковому віці, стосується насамперед ізоляції від дорослих. Перебування в групі однолітків – основна потреба розвитку підлітків. Якщо дитина перестає бачити друзів і виходити до людей без видимих причин, ситуація погіршується – наголошує вона. Продовження – завтра на ЗакарпатПост. Повний текст читай у газеті «ЯСНО». ЗакарпатПост