Українцям за бюджетні гроші дають ліки, які розробили 50 років тому. Чому так, і як це виправити?
Україна щороку може заощаджувати до 40% витрат на лікарські засоби, які виділяються з Державного бюджету – це близько 4,3 млрд грн (за даними 2019 року).
Це показало дослідження “Витрати на охорону здоров’я і доступ до лікування”, яке провели експерти компанії IQVIA та Київської школи економіки за ініціативи Американської торговельної палати в Україні та Асоціації виробників інноваційних ліків, пише УП.Життя.
Ці 4,3 млрд грн можна направити на інноваційне та сучасне лікування, яке дуже потрібне пацієнтам зі складними та рідкісними захворюваннями.
Проаналізуємо, чому так важливо мати доступ до інноваційного лікування і чи можна його забезпечити в Україні сьогодні.
“Українцям поки недоступні досягнення світової медицини за останні 15 років”
Україна може використовувати поточний бюджет на закупівлю лікарських засобів набагато ефективніше і забезпечувати дороговартісними ліками тих пацієнтів, які зараз можуть покладатись лише на себе.
Це одне із найважливіших повідомлень проведеного дослідження.
Система охорони здоров’я України, як і усіх інших країн, в часи епідемії стикається з дуже великим навантаженням та проходить складний період. Економіка йде на спад, тож додаткових грошей на закупівлю ліків держава виділити не може. Але населення не почало хворіти менше.
Результати дослідження показали, що бюджет на охорону здоров’я в Україні є дуже обмежений, порівняно з сусідніми країнами, та навіть його можна перерозподілити так, аби в пацієнтів був кращий доступ до сучасного лікування.
Інструменти перерозподілу коштів на лікування, які ми запропонували за результатами дослідження, не передбачають додаткових витрат. І у цьому основна актуальність цього проекту – ми усі зацікавлені у тому, аби максимально ефективно використовувати те, що вже є. Особливо в цей непростий період.
Для нас не було секретом, що в Україні низьке забезпечення населення ліками за кошти Державного бюджету.
Шокуючим став той факт, що 35% бюджетних коштів витрачають на некатегоризовані ліки або на ліки без доведеної ефективності.
Ці засоби потрібні, але у Європі доля державних витрат на їх закупівлю складає 3-5%.
 |
| 35% бюджетних коштів витрачають на некатегоризовані ліки або на ліки без доведеної ефективності |
Як правило, це старі ліки 30-50 річної давності, та препарати, які навіть не проходили клінічних досліджень. Наприклад, валідол чи корвалол досі закуповують станції швидкої допомоги.
Найбільшу частину Держбюджету, виділеного на закупівлю лікарських засобів в Україні, витрачають на генерики, копії оригінальних препаратів (48%).
Генеричні препарати – це не погано, і вони мають право бути на ринку, адже ці ліки як правило є дешевшими за оригінальний препарат і розширюють доступ до лікування.
Але парадоксально те, що в Україні вони в середньому у три рази дорожчі за аналогічні препарати в Європі.
Лише 12% загальної потреби населення у лікарських засобах в Україні закуповується за рахунок державних коштів. А 88% – лягає на гаманці звичайних громадян.
В той час у Східній Європі – в середньому 74% потреб населення у ліках компенсує держава.
Ще один факт: якщо перерахувати витрати на інноваційні та оригінальні лікарські засоби в Україні, що здебільшого є високовартісними, виходить вражаюча цифра – на закупівлю інноваційних ліків в рік на одного українця виділяють 1 євро.
В сусідніх країнах це 60, 100, 170 євро на одного пацієнта, але навіть такі суми – це дуже мало, а одне євро – це нічого.
Це все говорить про те, що українцям поки недоступні досягнення світової медицини та фармацевтичної індустрії за останні 10-15 років.
За бюджетні гроші пацієнтів лікують препаратами 30-50 річної давності.
Для чого Україні доступ до інноваційного лікування?
І пацієнти, і лікарі мають не забувати, що складні захворювання – це не кінець. Вони успішно лікуються у всьому світі саме завдяки інноваційним лікам.
В Україні медики досі вважають такі хвороби вироком, і зрозуміло чому: на державну допомогу розраховувати не варто, адже сучасне лікування не фінансується, а для пацієнтів коштує воно дуже дорого.
Сучасні методи лікування є дорогими, і навіть не кожен умовно багатий європеєць може дозволити собі придбати препарати від онкології за кілька десятків тисяч доларів.
Рідкісні та складні захворювання, лікування яких коштує дуже дорого – це якраз той випадок, коли повинна втрутитись держава і забезпечити безкоштовне лікування сучасними препаратами.
Сучасні, оригінальні, інноваційні ліки допомагають вилікувати або продовжити життя людини у тих випадках, які раніше називали вироком і майже не лікували.
Однак, інноваційні ліки – це не лише про лікування онкології та рідкісних захворювань.
Наприклад, зараз розробляють сучасні антибіотики, які набагато ефективніші за попередні. Вони коштують дорожче, але потребують коротшого періоду лікування і набагато легше переносяться організмом, не викликаючи ряд побічних ефектів.
Сюди також можемо віднести мігрень: можна 10 років страждати і пити дешеві знеболюючі, а можна отримати одну ін’єкцію сучасного препарату і забути про захворювання на рік.
Вчасна діагностика та ефективне лікування сучасними препаратами дозволять збільшити показник виживаності пацієнтів, покращити їх якість життя, зменшити рівень інвалідизації пацієнтів та збільшити тривалість життя населення. Зараз, порівняно із сусідніми країнами, Україна відстає за усіма цими показниками.
Результати дослідження мають стати дуже важливим повідомленням для пацієнтських організацій, для волонтерів і для споживачів медичних послуг, тобто усіх нас.
Наше завдання – посилити громадський контроль над тим, як держава використовує бюджетні кошти на закупівлю ліків, та боротися за свої права.
Бо, як виявилось, будь-хто з нас може недоотримати свою медичну допомогу.
Адже гроші на охорону здоров’я, які беруть із наших податків, виділили на препарати без доказової бази чи на у кілька разів дорожчі генерики.
Медичні працівники також можуть долучатись до змін, адже вони подають заявку на те, які препарати слід закупити для пацієнтів за бюджетні гроші, повідомляють про потребу.
Завдяки доступу до міжнародних протоколів лікування, медики можуть створювати обґрунтовані заявки на закупівлю сучасних та ефективних ліків, які дійсно можуть допомогти пацієнтам.
Ми закликаємо лікарів це робити та розширювати можливості лікування в Україні. І як напередодні зазначили у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) – такий інструмент у міністерства існує.
Як це змінити і хто повинен цим займатись?
Економіка – це розподіл обмежених ресурсів при необмежених потребах. У цьому випадку ситуація саме така.
Україна крок за кроком йде до розширення переліку безкоштовних ліків для населення, але логіка чиновників така: починати з найбільш недорогих препаратів.
З одної сторони це правильно, адже держава повинна закуповувати препарати для людей з діабетом чи проблемами серцево-судинної системи з уразливих груп населення. Це недорогі ліки, але частина людей не може собі дозволити навіть їх.
Водночас не варто забувати і про складні захворювання, які потребують сучасного лікування. Бо у випадку онкології чи автоімунних захворювань – 99% населення не може придбати ці препарати самостійно.
У держави насправді нелегке завдання: обирати, кого саме слід забезпечити ліками.
 |
| Україна щороку може заощаджувати до 40% витрат на лікарські засоби, це близько 4,3 млрд грн |
Є кілька стейкхолдерів, які мають комплексно впливати на ситуацію із закупівлею ліків в Україні. Це держателі бюджету, тобто Міністерство фінансів, та профільний орган, який відповідає за об’єм наданих медичних послуг – Міністерство охорони здоров’я. Саме ці структури повинні бути залучені у процес прийняття рішень на шляху до змін.
Є низка інструментів, які можуть змінити ситуацію із закупівлею ліків в Україні та розширити доступ до інноваційного лікування.
Ці рекомендації ми створили на основі досвіду сусідніх пострадянських країн, які вже пройшли свій шлях трансформації системи охорони здоров’я з різним ступенем успішності. Вони змогли забезпечити більш широкий доступ до сучасних препаратів для населення, хоча починали так само як і Україна 20 років тому.
Ми всі розуміємо, що реформа системи охорони здоров’я – це довгий процес і він має кілька етапів:
💊 Перший етап може зайняти півроку-рік, і полягає у відмові від чогось або зміні правил. В Україні таким етапом може стати узгодження цін на генерики або відмова від закупівлі неефективних препаратів.
💊 Другий етап складніший і полягає у побудові системи прийняття рішень. Це створення інформаційних систем та баз даних, які потрібні для прийняття правильних рішень.
Наприклад, реєстр пацієнтів зі складними захворювання або збір даних по клінічних результатах лікування. Цей етап може зайняти 2-3 роки.
💊 Вже на третьому етапі, який триває найдовше, ми зможемо побачити покращення усіх основних показників здоров’я населення.
Наприклад, збільшення тривалості життя, зменшення дитячої смертності, зниження рівня захворюваності.
Держава у будь-якому випадку буде прагнути максимально ощадливо використовувати бюджетні гроші, і це нормально.
Але у нас, як у пацієнтів, повинна бути можливість вибору, і за свої сплачені податки ми можемо отримати знижку на медичні послуги більш високої якості. Наприклад, палату в приватній клініці або більш дорогий препарат.
Саме тому ми радимо органам державної влади прийняти до уваги ці рекомендації, взяти на озброєння та реалізувати.
Звісно, це робота не одного дня, але це дуже важливо і допоможе нам усім отримати кращу медичну допомогу та покращити систему охорони здоров’я в Україні.
Юлія Звігінцева, регіональна менеджерка IQVIA в Україні
Олексій Савін, керуючий директор IQVIA у Східній Європі, спеціально для УП.Життя.
