На Закарпатті є церква, яку будівельники знесли з гори до дороги
Її називають чорним корабликом
Дзвони, що старіші від церкви на ціле століття, мають унікальні цілющі властивості
Ужоцька дерев’яна церква, що на Великоберезнянщині, є справжньою окрасою Закарпаття і могла б стати одним із найбільш цікавих туристичних маршрутів, адже історія в неї просто неймовірна. Це одна з найцікавіших споруд бойківського стилю. Вона настільки досконало вписується у природний краєвид на схилі узгір’я, що, здається, виросла на цьому місці, пише газета ЯСНО.
Святиня увійшла до переліку 16 дерев’яних церков карпатського регіону (по вісім від Польщі та України), що отримали особливий статус у списку спадщини ЮНЕСКО.
За переказом, у давнину Ужок був великим поселенням і мав аж сім млинів, але після пошесті чуми, що пройшла по всій Європі, в селі залишився один чоловік, який жив вище церкви. Нові поселенці прийшли з сусідніх галицьких сіл. Церкву збудували майстер Павло Тонів з сусіднього села Бітля на львівському боці Карпат та Іван Циганин з села Тихого. Будівничі закінчили роботу 11 червня 1745 року. Інші написи на зрубі додають штрихи до історії церкви: «1895 Гирич Петро куратор важив» (тоді підважували церкву і замінювали нижні колоди зрубів) і «Гаврилко Василь куратор» — очевидно, цей куратор організував таку відповідальну ремонтну роботу, а виконав її майстер Циганин з Тихого (можливо, нащадок будівничого церкви). Розповідають, що первісно церкву збудували високо на схилі гори, але старим людям було важко туди підійматися і церкву перенесли вниз по схилу, майже до дороги. =
У радянські часи церква охоронялась як пам’ятка архітектури, а в 2018 році її визнали об’єктом культурної спадщини національного значення і внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Ужоцька церква вже близько 100 років надзвичайно популярна. ЇЇ фото багато разів друкувалися у газетах, книгах і буклетах. Чимало закарпатських художників присвятили цій видатній пам’ятці свої полотна, її зображення прикрасило єпископську каплицю та каплицю вчительської семінарії в Ужгороді.
Поруч зі святинею знаходиться верховинська дерев’яна дзвіниця 1929 року з двома ярусами, де збереглися три дзвони Михайлівського храму. Найдавніший з них відлитий ще в 1638 році і старший від самої церкви на ціле століття! Дзвін є унікальним і історично дуже цінним, тому що підвішений на основі, виготовленій із дерева. У цілому світі сьогодні подібне вже не зустріти. Крім того, вчені виявили дивний факт: саме такого типу дзвони мають неймовірно цілющий вплив на людський організм. Справа в тому, що дзвін повторює коливання нейронів у головному мозку і здатен лікувати.
У народі храм Святого Архистратига Михайла в селі Ужок називають чорним корабликом. І не випадково. Адже, якщо придивитись, він дійсно нагадує корабель, а бруси, з яких зроблено церкву, потемніли і дійсно здаються чорними. Колись такі храми, як Михайлівська святиня, існували майже в кожному селі у верхній течії річки Уж. Сьогодні їх, за словами дослідників, залишилося всього п’ять, але три з них перекрито бляхою, що знецінює їх як шедеври бойківської архітектурної школи. Церква Святого Архистратига Михайла, зуміла через століття зберегти свій первісний вигляд. Вона вражає, перш за все, гармонійною та досконалою композицією, а також тим, як вдало вона вписалася в оточуючі прекрасні ландшафти. Адже звідси відкриваються просто запаморочливі краєвиди на стрімкі гірські вершини, Ужанську долину, в якій бере свій початок річка Уж, на берегах якої виріс Ужгород • Більше життєвих історій читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост
