На Закарпатті є гора, про яку кажуть, що вона проклята

Через те, що підйом на гору є доступним для більшості від вести до кінця вересня, Гутин Томнатик вважається містичним місцем, оповитим різними легендами. Саме недоступність зробила місцину таємничою та цікавою найбільшим відчайдухам, пише газета ЯСНО.

• Серденько, купи свіжий номер газети ЯСНО •

Зокрема, у одній із народних оповідок йдеться про те, що гора зачарована і стала вона такою ще багато століть тому.

Отже, жила в цій місцині неймовірної вроди дівчина Марійка. Була вона з небагатої родини, та залицялися до неї багачі, бо хто раз її побачив, той навіки спокій від кохання втрачав. Та не любила дівчина нікого, була байдужою до всіх і взагалі заміж не збиралася, бо не вважала це за потрібне. Мріяла піти в монастир і присвятити життя служінню Богу. Однак батьки були проти і завжди їй натякали то на одного, то на іншого грошовитого парубка. Батько навіть ультиматум ставив – або заміж за того, кого сама вибере, або силою її віддають а того, на кому зупинить свій вибір він. Та Марійка тягнула час і мріяла втекти з дому до найближчого монастиря. Кохав дівчину і місцевий ворожбит-мольфар Степан. Як він не підходив до неї, як не намагався сподобатись, та все марно. Хотів навіть приворот зробити, та розумів, що то тимчасово і не хотів губити дівчину. У Степана грошей було немало, адже жінки до нього ходили, як до лікаря  то когось щось заболить, допомогти треба, то в дитини температура, то чоловік запив. Приносили йому все найцінніше, аби тільки вирішив проблему. Тож , бачачи байдужість дівчини, пішов Степан до її батьків свататись. І погодився старий Микола доньку за нього видати, бо добре знав, що за ним Марійка може жити, як за кам’яною стіною і ніколи ні в чому не мати потреби.  Та от сама молодиця була категорично проти. Однак, незважаючи на її незгоду, до весілля усе ж почали готуватися. Розуміла дівка. Що земля під ногами горить і пішла до священника помочі просити. Він пообіцяв допомогти їй втекти в ніч перед весіллям. Так вона і зробила. Вранці прийшов Степан до нареченої, а її і слід простив – через вікно накивала п’ятами і далеко вже була. Її дорога пролягала попід гору Гутин Томнатик, не через вершину, а через один зі схилів. І коли Степан зрозумів, що його дівчина обманула, прокляв її і сказав, нехай закаменіє навіки там, де знаходиться, а місцевість поблизу неї нехай вкриється льодами і снігами. Так і сталося. Марійка стала льодяною брилою, а гора побіліла. Зрозумів батько, що сам погубив дитину, та було пізно. І з того часу люди боялися тієї гори, бо вважали її зачарованою, чи б то проклятою. А Марійку ще багато років згадували, як справжню геройку, яка не побоялася піти ні проти волі батьків, ні не вступила до шлюбу з нелюбом.

Ще одна легенда розповідає, що гора Гутин Томнатик є такою небезпечною, бо там колись загинула якась угорська графиня і вона тепер полює за людськими душами. Молода донька графа послала на гору нареченого, щоб знайшов їй квітку едельвейсу, та хлопець ніколи раніше не був у горах, заблукав і загинув. Дівчина його чекала-чекала, а потім пішла сама шукати… і знайшла, але мертвого. Від горя вона збожеволіла і зістрибнула зі скелі. Тепер же блукає вона, як примара, намагаючись заплутати шляхи подорожуючим, бо мститься досі невідомо кому за смерть свого коханого.

Загалом історій про Гутин Томнатик дуже багато і кожна з них є цікавою чимось відображає минуле карпатських горян. Сама ж гора просто зачаровує красою і здійснити на неї сходження варто кожному  Повний текст – у газеті ЯСНО • Найцікавіші новини читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост