Безвіз Україні скасують? Чому на це натякають у ЄС та наскільки реальною є загроза

Низка країн ЄС хоче призупинити безвізовий режим для країн-сусідів. Принаймні, такі повідомлення циркулюють у медіа останні пару днів. Основна претензія — незаконне проживання громадян з «безвізових держав» та необґрунтовані запити про притулок у країнах ЄС.

Розбираємося, чи варто починати хвилюватися і чи справді українці можуть незабаром позбутися права в’їжджати до ЄС без віз, пише газета ЯСНО з посиланням на hromadske.ua.

Звідки ці закиди?

У серпні Європейська комісія оприлюднила четвертий моніторинговий звіт щодо дотримання послабленого візового режиму. Це щорічний документ, який стосується як України, так і ще вісьмох країн-сусідів Євросоюзу, чиї громадяни, як і ми, мають право на безвізовий в’їзд до держав-членів блоку.

У ньому йшлося про те, що загалом Україна продовжує виконувати умови візової лібералізації, однак наголошували: варто активніше працювати в галузі антикорупційних реформ та боротьби з організованою злочинністю.

Нібито усе непогано, та й нічого особливо нового — якщо не брати до уваги закидів Польщі щодо того, що деякі українці мають по два-три біометричні паспорти (детальніше про це нижче).

Але більш конкретні претензії щодо зловживання умовами безвізу, зокрема з боку України, з’явилися нещодавно. Їх висловили Бельгія, Франція, Італія та Чехія. А ще Німеччина, хоча згодом її президент Франк-Вальтер Штайнмаєр зауважив, що це — неправда. Представники згаданих країн начебто фіксують незаконне проживання громадян із безвізових держав, а також необґрунтовані запити про надання притулку.

Якщо так буде й надалі, країни ЄС можуть запустити процедуру повторного запровадження віз, йдеться у повідомленнях. Конкретно до України Брюссель нібито звертається із закликом удосконалити систему правосуддя та безпеки, щоб Євросоюзу не довелося запускати механізм призупинення безвізового режиму (що більше схоже на погрозу). Але більше нюансів пов’язано з Молдовою, Грузією та іншими.

То наскільки все серйозно?

Ці заяви про ймовірність призупинення (саме так називається процедура — не «скасування») безвізового режиму насправді не мають стосунку до оприлюдненого у серпні документа. Вони — з дипломатичного листування між країнами ЄС, яке з невідомої причини стало відомим загалу, пояснює у розмові з hromadske Ганна Шелест, директорка програм безпеки Ради із зовнішньої політики «Українська призма».

«Словенія попросила інші країни проговорити, чи є в них якісь конкретні зауваження — мовляв, обговорімо їх. Це мав бути закритий робочий документ просто для того, щоби узагальнити певний фактаж. А деякі ЗМІ почали казати, що Німеччина ледь не зібралась уже відібрати в нас безвіз. Словом, цим почали маніпулювати, це абсолютно чітко видно», — додає експертка.

 Чому повідомлення з внутрішньої переписки потрапили до ЗМІ саме зараз — питання. Та у будь-якому разі, за словами Ганни Шелест, більше зважати Україні варто усе ж на щорічний звіт. Його загальний висновок доволі оптимістичний: нині жодна зі згаданих дев’ятьох країн поки не стоїть перед переглядом безвізового режиму.

«До України, звісно, є певні претензії, але вони не нові. Наприклад, певне законодавство, яке стосується антикорупційної діяльності, ми ухвалили, але воно не працює уповні. Це загальна претензія ЄС до нас, але варто згадати, що умови до антикорупційних органів з’явилися ще до угоди про асоціацію. Вони з’явилися в нашій дорожній карті з безвізового режиму», — каже експертка.

Але дискусійні питання усе ж є.

Що не так з двома паспортами?

Разом із серпневим звітом Єврокомісія опублікувала робочий документ, де на зловживання безвізом із боку України скаржилась Польща. Найбільше — на той факт, що Київ видає по два або три біометричні паспорти на людину.

«На практиці це може призвести до того, що громадяни України перебуватимуть (на території ЄС) понад 90 днів протягом 180-денного періоду», — запевняють поляки (яким, до слова, не заборонено мати більше одного закордонного паспорта).

З одного боку, звинувачення небезпідставні: є ті, хто справді може маніпулювати в такий спосіб. Однак частіше цієї опцією послуговуються законослухняні українці, для яких зручно користуватися одним паспортом для поїздок у час очікування на візу до іншої країни (як-то до Британії або США, на які часом доводиться чекати доволі довго).

А ще — аби в’їжджати у країни, що ворогують. Умовно: після мандрівки до Вірменії прикордонники в Азербайджані з великою ймовірністю вас не пропустять.

Важливо те, що наявність двох паспортів для виїзду за кордон не є порушенням умов ЄС про безвіз. До того ж наявність другого біометричного паспорта не є таємницею: часто на першій сторінці в одному з паспортів є штамп про наявність другого.

«Тут питання вже не до України, а до прикордонників країн ЄС, які не можуть подивитися уважно, перевірити документ. У наших біометричних паспортах є додаткові дані, за якими можна зрозуміти, що це та сама людина. Тож у цьому разі, здається, хтось із прикордонних органів країн ЄС, зокрема з Польщі, помітив, що хтось маніпулює, і вирішив розв’язувати проблему з іншого боку», — пояснює Ганна Шелест.

Що на все це каже Україна?

В МЗС на закиди Євросоюзу поки реагують спокійно і жодних загроз для безвізу для України не бачать. Як наголосив нам речник міністерства Олег Ніколенко, українська сторона не отримувала поки офіційних сигналів від Європейської комісії про загрозу скасування безвізу, який діє з червня 2017 року. До того ж в МЗС нагадують, що в серпні у своїй четвертій доповіді про оцінку виконання вимог візової лібералізації у ЄС позитивно оцінили дотримання Києвом критеріїв безвізового режиму.

Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина будь-які напади в бік України, яка нібито порушує домовленості про безвіз, теж вважає фейками. Крім того, на її думку, заяви про начебто скасування Євросоюзом безвізового режиму для українців є інсинуаціями напередодні саміту Україна-ЄС. Мовляв, це нічого більше, ніж «бажання деяких внутрішніх сил розхитати ситуацію перед самітом».

То є якісь ризики, що безвіз скасують?

Якщо коротко, то поки ні.

В МЗС України зауважують, що вже запропонували окремим країнам-членам ЄС та Європейській комісії провести консультації, щоб роз’яснити окремі положення українського законодавства. Це гарна стратегія, зауважує Ганна Шелест:

«Найгірше в цій ситуації — робити публічні скандали та звинувачення. Найкращий варіант — це сідати й розмовляти з країнами, у яких є певні претензії, щоби обговорювати це в робочому порядку й переводити це питання з політичного у технічне», — каже експертка.

«Хвилюватися не варто, але розслаблятися також. Адже ми розуміємо, що такі закиди можуть бути підставою для окремих країн використовувати це у двосторонніх відносинах. І для Росії теж — щоби роздмухувати пропаганду щодо того, як ЄС може ставитися до України», — додає вона • Більше цікавого читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост