За надскладної ситуації, закарпатські аграрії повинні зберегти урожай та запобігти його втратам

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту посівів сільськогосподарських культур в господарствах Закарпатської області у березні цього року.

В умовах Закарпатської області наявна значна кількість шкідливих організмів – шкідників, збудників хвороб, які створюють загрозу сільськогосподарським рослинам, а масове поширення, розвиток їх може призвести до втрат урожаю та погіршення його якості.

За надскладної ситуації, що спостерігається у більшості регіонів України, у нашій області аграрії повинні докласти усіх зусиль, щоб зберегти урожай, запобігти його втратам.

Завершується зимовий період, який характеризувався тривалим утриманням холодної морозної погоди, снігового покриву, що є не типовим для останніх років у області. Разом з тим, нерідко відмічалися перепади температурного режиму, відлиги, випадання значної кількості опадів, що матиме вплив на перезимівлю шкідливих організмів. Протягом багатьох декад температури повітря у області були вищими за норму, проте, у третій декаді грудня, протягом більшої частини січня температури повітря виявились нижчими за норму, при цьому мінімальні їх значення опускались до -13-15°C у низинній зоні, до -20-22°C – у горах.  В умовах подібних знижень температурного режиму, імовірно відбулося зниження зимуючого запасу інфекції хвороб, зокрема, борошнистої роси. За майже весь період значних знижень температурного режиму по всім зонам області на полях та інших сільськогосподарських угіддях був наявний сніговий покрив, що сприяло добрій перезимівлі озимих культур, та разом з тим, і сприяло збереженню зимуючого запасу шкідливих організмів. Глибина промерзання ґрунту у низинній зоні максимально становила 5см, у гірській до 8см. Що було позитивним фактором для перезимівлі ґрунтових шкідників, інфекційного запасу хвороб, що зимує у опалому листі. Негативний вплив на їх стан та чисельність мали перепади температурного режиму,  часті опади у першій половині грудня, початку лютого, що призводили до перезволоження грунту. Остаточні висновки про результати перезимівлі зимуючого запасу шкідливих організмів будуть зроблені після проведення весняних контрольних обстежень.

Мишоподібні гризуни

Восени 2021 року мишоподібні гризуни перебували в межах резервацій, заселяли посадки кукурудзи, стерню. У цих угіддях миші підвищили свою чисельність, пізніше спостерігалася їх міграція у сади, ягідники, де у жовтні розпочалося проведення захисних заходів. Заселення посівів озимих мишоподібними гризунами розпочався тільки наприкінці жовтня. Чисельність колоній зростала повільно, спостерігалося переважно краєве заселення полів, чисельність не досягала порогового рівня, що не потребувало проведення захисних заходів. Повільне зростання чисельності гризунів за рахунок міграції та розмноження тривало до сталого припинення вегетації – кінця листопада.

Взимку зростання чисельності колоній гризунів у с/г угіддях в умовах пониженого температурного режиму не відбувалось, а в результаті перезволоження та заливання нір через часті опади у першій половині грудня, танення снігу у лютому, відбулося її часткове зниження. Обробітків родентицидами посівів озимих зернових протягом зимового періоду не проводилось. Зростання чисельності колоній до порогового рівня під час тривалого утримання снігового покриву відмічалося у деяких садах.

На початок весняного періоду високої чисельності колоній мишей у посівах озимих зернових у області не очікується, проте у разі ранньої теплої та сухої весни, швидкого підсихання ґрунту, може відбуватися активне розмноження та міграція їх у посіви, а також у сади та ягідники, багаторічні трави. Навесні необхідний постійний моніторинг чисельності та поширення мишоподібних гризунів, а за потреби – проведення захисних заходів.

Захисні заходи проводять при виявленні 3-5 і більше колоній на гектар. В Україні дозволена до використання значна кількість родентицидів, зокрема: препарати на основі діючої речовини бродіфакум: антимиша принада 2-3 пакетики в нору, капкан принада №1 1,5-2,5 кг/га, мишолов, р., родентицидна принада «Щелкунчик, ПР» 10-25 г на 5 кв.м, Талон RB, ГП (гранули, воскові брикети) у рекомендованих нормах, а також препарати для виготовлення принад – бродівіт, номайс, ромфея; препарати на основі діючої речовини бромадіолон: Рат кіллер супер, принада 5-10 кг/га; бромакем, ПР 20-30 гр/5м.кв., родентицидна принада «Смерть гризунам» 10-80 г/кв.м, родентицидна принада «RED KILLER» 5-7г, 2-3 пакети в нору; препарати на основі діючої речовини флокумафен: шторм 0,005% брикети – 0,7-1,5 кг/га. Безпечним для свійських тварин та довкілля є застосування біологічних препаратів бактеронцид, родента БІО, бактоцид по 2-3 г зернової принади в нору або 1,0-2,5 кг/га

Шкідники і хвороби озимих зернових

Протягом зимового періоду перезимівля озимих зернових культур відбувалась задовільно, мінімальна температура на глибині залягання вузла кущіння нижче критичної не опускалась. Зважаючи на це, більшість посівів знаходиться у доброму стані. Погодні умови взимку були загалом сприятливі перезимівлі інфекційного запасу грибкових хвороб на уражених з осені посівах. В осінній період було зафіксовано проявлення септоріозу, гельмінтоспоріозів на ячмені. Із відновленням вегетації та підвищенням температурного режиму спостерігатиметься подальший їх розвиток на відростаючому листі. За умов перезволоження ґрунту можливе ураження рослин кореневими гнилями.

У разі помітного підвищення температур повітря у березні у посівах озимих зернових розвиватимуться також шкідники. Відродження злакових попелиць із зимуючих яєць, а також активізація та відновлення живлення личинок хлібної жужелиці в осередках її поширення можливе у разі встановлення середньодобових температур 8-10˚С.

Через несприятливі погодні умови восени 2021 року чисельність личинок хлібної жужелиці була невисокою, про що свідчили результати осінніх обстежень. Проте в умовах переважання протягом жовтня теплої погоди, їх чисельність могла зростати. Тому навесні необхідно звернути увагу на посіви озимих зернових після стерньових попередників, де чисельність личинок хлібної жужелиці може бути високою. При виявленні ознак пошкодження личинками жужелиці: зрідження посівів, змочалені рослини, доцільно провести ґрунтові розкопки для встановлення чисельності шкідника. У осередках високої чисельності личинок (понад 3-4 екз./кв.м) під час весняного кущення посіви обприскують осередково або всуціль альфагардом, к.е.0,10-0,15 л/га, борей Нео, КС 0,2-0,4 л/га, данадимом мікс, КЕ, 1,0 л/га; нурелом Д, к.е. 0,75-1 л/га, шаманом, КЕ 1 л/га, пірінексом Супер, КЕ 1 л/га, фостраном, КЕ 1,5 л/га, іншими дозволеними інсектицидами.

У весняний період важливим заходом є ранньовесняне підживленням азотними добривами, що активізує ріст рослин, підвищує стійкість до шкідливих організмів.

Навесні важливого значення набуває підготовка насіннєвого матеріалу до посіву ярих зернових культур, з обов’язковим протруєнням фунгіцидними протруювачами (вітавакс, вінцит, вінцит Форте, раксіл Ультра, максим Стар, ламардор, кінто Дуо, дерозал, оріус Універсал, систіва, сценік, фундазол, дивіденд Стар, інші дозволені у рекомендованих нормах застосування), за потреби при виявленні високої чисельності ґрунтових шкідників за 1-5 днів до сівби доцільне використання інсектицидних протруювачів (рубіж, круїзер) або комплексних фунгіцидно-інсектицидних протруювачів юнта Квадро, селест Топ, нупрід Макс, вайбранс Інтеграл, інші.

Шкідники та хвороби багаторічних насаджень

У садах області достатній запас зимуючих стадій шкідників (гусениці плодожерок, листокруток, яйця попелиць, кліщів, медяниць, довгоносики, щитівки, інші), та зимуючий запас інфекції хвороб у опалому листі, уражених пагонах, бруньках, муміфікованих плодах. Тривале утримання низького температурного режиму, імовірно призвело до зниження зимуючого запасу борошнистої роси. Натомість хвороби, інфекційний запас яких зимує у опалому листі мали перезимувати добре.

У ранньовесняний період із потеплінням у садах шкодитимуть садові довгоносики – яблуневий квіткоїд, букарка, казарка. При досягненні середньодобових температур +6˚С жуки виходять з місць зимівлі і починають живитися бруньками. При середньодобових температурах повітря +8˚С розпочнуть живлення гусениці листокруток – брунькової, плодової, сітчастої. Під час набрякання та розпускання бруньок із зимуючих яєць відроджуватимуться плодові кліщі, попелиці.

У весняний період для зменшення запасу шкідливих організмів важливим є проведення комплексу агротехнічних заходів. Це насамперед обрізка дерев із зняттям та знищенням зимуючих гнізд та яйцекладок шкідників. Важливе значення має видалення гілок, уражених хворобами, муміфікованих плодів. Хімічний захист саду розпочинається під час набрякання бруньок при температурі не нижче +4˚С обробітком із застосуванням препарату-30 В, КЕ у рекомендованих нормах, який доцільно проводити раз в два-три роки для обмеження чисельності плодових кліщів, попелиць, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок. Препарат брунька, РР 2 л/га застосовують для боротьби з зимуючими стадіями вказаних шкідників, а також хвороб – парші, моніліозу, плямистостей. Сорти, які сильно уражуються паршею, до розпускання бруньок обробляють мідьвмісними препаратами: блу бордо,ВГ 3,75-5,0 кг/га, бордо МК, ВП 15-18 кг/га. Для зниження зимуючого запасу парші, борошнистої роси, а також проти мохів та лишайників дозволене до використання препарату айрон, ЗП 6-18кг/га.

У виноградниках проводять обрізку із подальшим вивезенням та знищенням обрізаної лози, що значно зменшує зимуючий запас шкідників та хвороб. Проти зимуючих стадій кліщів та інфекції оїдіуму можна застосовувати препарат брунька, РР 2,0л/га, проти мохів та лишайників – айрон, ЗП 15-18 кг/га.