Живу не дарма: британський волонтер допомагає евакуювати українців із найгарячіших точок на фронті
Ігнатові Івлєву-Йорку 26 років, він британець, його мати – росіянка, а батько – громадянин Великобританії. Кілька місяців він провів у Москві, намагався брати участь у протестах проти влади. З початку повномасштабного вторгнення хлопець разом із мамою перебрався до брата в Україну. Тут і почав займатися спочатку волонтерством, а згодом евакуацією громадянських людей з Донбасу.
«Я отримую відчуття, що роблю правильну та потрібну справу. Мені важливо розуміти, що я не дарма живу своє життя», — так каже Гнат, коли його питають, — навіщо він це робить?
За його словами, у роботі з евакуації є свої труднощі. Багато людей не хочуть їхати, залишати свої будинки, інші думають, що на них ніхто і ніде не чекає, деякі вважають, що війна прийде і в інші міста – тому з людьми треба говорити, застосовувати свій підхід, іноді й умовляти.
Точних підрахунків, скільки вдалося евакуювати людей, Гнат не веде. Зазначає, що коли тільки розпочинали евакуацію із Соледара, то вдавалося вивозити по 50-60 людей щодня.
Так звідти вивезли вже понад тисячу людей. Найважчим у роботі вважає бачити загибель поранених людей.
“У мене немає почуття провини, тому що вони гинуть не через мене, але іноді думаю: чи міг я зробити для них більше?”, – розповів волонтер.
📷Ignatius Ivlev-Yorke
🎥DW
