18 лютого – остання неділя перед підготовкою до Великого посту
Великий піст є найважливішим і найдавнішим з усіх багатоденних постів. Він нагадує нам про сорокаденний піст Спасителя у пустелі; він же вводить нас у Страсний тиждень, а потім – до радості свята над святами – Світлого Христового Воскресіння. Великий піст – час молитви і покаяння, коли кожен з нас повинен виблагати у Господа відпущення своїх гріхів (говінням і сповіддю) та достойно причаститися святих Христових таїн, згідно з заповіддю Христовою.
Великий піст має три підготовчі неділі.
Перший підготовчий тиждень до Великого посту називається Тижнем митаря і фарисея. На літургії у цю неділю читається притча з Євангелія про митаря і фарисея, з метою показати, що тільки слізна молитва й смирення, як у митаря, а не перелік своїх чеснот, як у фарисея, можуть здобути нам милосердя Боже. З цієї неділі до п’ятої неділі Великого посту за всенічною після читання Євангелія співається покаянна молитва: «Покаяння двері відкрий мені, Життєдавче…».
Другий підготовчий тиждень до Великого посту називається неділя про блудного сина. У зворушливій притчі про блудного сина, яку ми чуємо на літургії у Євангельському читанні, свята Церква навчає нас надіятися на милосердя Боже, якщо ми щиро покаємося у своїх гріхах. У цей тиждень, а також і в наступні два тижні на всенічній після полієлея співається псалом: «На ріках Вавилонських, там ми сиділи і плакали, коли згадували Сіон наш…». Цей 136-й псалом оповідає про страждання євреїв у Вавилонському полоні і про їхню тугу за батьківщиною. Слова цього псалма допомагають нам задуматися про наш полон гріховний і про те, що ми повинні прагнути до своєї духовної батьківщини, до Небесного Царства. Багатьох бентежить останній стих псалма, де говориться: «Блаженний той, хто візьме і розіб’є дітей твоїх (вавилонських) об камінь!». Звичайно, ця думка у буквальному сенсі слова жорстока і зовсім неприйнятна для християнина, бо Сам Господь навчав любити й благословляти ворогів своїх: і поклонятися Богові в «дусі та істині». Саме ця думка стає чистою та величною у духовно-християнському значенні, бо це значить – блаженний той, хто має тверду рішучість розбивати об камінь віри погані думки і бажання тоді, коли вони ледь-ледь зародилися (тобто перебувають немов у стані немовляти), перш ніж вони виростуть у злі діла та звички.
Третій підготовчий тиждень до Великого посту називається М’ясопусним, останній період вживання м’яса. Сама неділя М’ясопусного тижня називається неділею по Страшний Суд, бо на літургії читається Євангеліє про Страшний Суд і про останню відплату, чим свята Церква закликає грішників до покаяння. У піснеспівах Сирного тижня згадується гріхопадіння Адама та Єви, яке сталося внаслідок нестриманості, і складається похвала посту з його спасительними плодами.
Четвертий підготовчий тиждень до Великого посту називається Сирним, бо із скоромної їжі у цей тиждень дозволяється їсти тільки сир, молоко, масло та яйця. Остання неділя перед Великим постом називається Сиропусною, бо нею закінчується споживання сиру, масла та яєць. На літургії читається Євангеліє (Мф.6,14–21) про прощення образ ближнім, без чого ми не можемо одержати відпущення гріхів від Отця Небесного. Відповідно до цього Євангельського читання християни мають благочестивий звичай просити у цей день одне в одного прощення гріхів, свідомих і несвідомих, і робити усе, аби примиритися з ворогуючими. Тому цю неділю прийнято називати Прощеною неділею, після якої і настає Великий піст.
У 2024 році Великий піст розпочинається 18 березня і завершиться 4 травня.
Перехід ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар жодним чином не вплинув на святкування Великодня. Адже православні християни вираховують дату Світлого Христового Воскресіння іншим способом, аніж католики. Тому у цьому році християни східного обряду в Україні святкуватимуть Великдень 5 травня, а християни західного обряду – 31 березня. Тобто різниця становитиме понад місяць.
