Від чого найбільше хворіють закарпатці

Вчені дійшли висновку, що їжа дивовижним чином впливає на наші розумові процеси. Від того, що ми з’їли, залежить не тільки наш настрій, але й самопочуття та наші думки.

Закарпатська кухня традиційно вважається смачною. Ми пишаємося тим, що у нас поєднано гастрономічні смаки різних народів, разом з тим, ми маємо власну кулінарну родзинку, притаманну тільки Срібній Землі, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».

Шовдар, сало, гурка, бограч, банош добре відомі всім, хто хоч раз гостював у нашому краї.

Але чому ж тоді закарпатці найчастіше серед усіх українців хворіють на розлади травлення та виразку шлунку? Чи все, що смачно, є здоровим?

Держкомстат склав карту болячок українців. Найбільше хворих – на Закарпатті. Але ж чому? У нас чисте свіже гірське повітря, екологічно чистіша, ніж у інших регіонах держави, продукція, мінеральні та термальні джерела… і все ж хворіємо…

Як відомо, найгірша екологія – на Дніпропетровщині, однак і на рак, і на хвороби органів дихання там хворіють не так масово, як в нашій області.

При цьому екологія у нас  хороша, хімічних заводів немає, інсоляція – мінімальна.

Лікар-гастроентеролог Любов Бойко не дивується.

«На Закарпатті традиційно їдять більше смаженого, жирного, копченого, мучного, але менше каш, фруктів та овочів, — каже вона. — Замість того, щоб розділити прийом їжі на 3−4 рази, сідають до столу один, максимум – два рази. Малих дітей годують фаст-фудом, дають пити газовані напої. Зрозуміло, що через кілька місяців поведуть своїх нащадків на прийом. Колись виразкову хворобу діагностували переважно у людей зрілого віку. Тепер – у молоді, підлітків, дітей, які ще навіть у школі не вчаться… «Працює на результат» і вода з-під крана, збагачена солями».

Дійсно, у закарпатських містах воду очищають сіллю або хлоруванням, а хлор, як відомо, також містить сіль.

Адже відомий вислів про трьох ворогів здоров’я – сіль, цукор і борошно – ніхто не відміняв.

А чим у нас звикли харчуватися? Лангоші, кіфлики, кремзлики, фанки, торгоні, піца, щотижня тістечка. Хоча не секрет, що борошняні вироби засмічують кишечник.

Та й чи завжди сумісні між собою продукти, скажімо, молоко з м’ясом… Набагато здоровішим є поєднання того ж таки м’яса із зеленню.

Або картопля, яка вважається другим українським хлібом, але  насправді не є корисною.

За майже насильницьке впровадження в нас «чортового яблука», як його називали наші предки, Україна повинна завдячувати російському царю  Петру І.

Наразі картопляні страви можна розділити на три категорії: печена картопля, смажена (або фрі) і варена (в мундирі і без).

Найбільш підступною є перша. Вона підвищує вміст цукру до максимально можливого і запускає процес «відкладення жиру». Після неї людину супроводжує почуття голоду. Вона хоче їсти… ще і ще.  На цьому ґрунті фаст-фуд ніколи не відмовиться від картоплі, оскільки клієнти їм потрібні завжди.

Смажена картопля і фрі теж не є корисною. Вона насичена жирами від смаження і завдає жорстокого удару по організму.

Варена картопля хоч і є найменш небезпечною, але й користі від неї ніякої, адже під час процесу термічної обробки усі потрібні для організму речовини виварюються.

Отже, що ми їмо?!

Навіть у піст зараз можна придбати пісні тістечка, навіть йогурти, масло, майонез, господині навчилися робити страви без м’яса, однак більшість із них смажені і їхнє вживання також назвати здоровим харчуванням не можна.

Якось коли до нас приїздили гості зі східних областей, вони казали, що після трьох днів ласування нашими наїдками тиждень треба пролежати в гастроентерології.

Для них наша їжа була хоч і смачною, але важкою.

Ми, у свою чергу, дивуємося, чому вони вживають стільки каш. Але ж і протяжність життя в них складає 72 роки, а в нас усього 68 (при загальноукраїнському 71 рік).

Нас смішать їхні супи без свинячих ребер та парові котлети, а їх дивують наші десятиразові перекуси, яєчня із салом, сніданки з ковбаскою, копченості.

Що стосується м’яса, то взагалі порівняно з рослинною їжею корисних мінералів, вітамінів і вуглеводів у ньому мало. Наш організм не пристосований до продуктів тваринного походження, адже первісні люди не їли тварин, не вміли їх вбивати і смажити. І будова зубів у нас не як у хижака.

Крім того, вчені довели, що переїдання м’ясом може викликати рак. У раціоні людини має бути 100 грамів м’яса на тиждень, і то легкого – курятини чи яловичини, а не жирної  свинини.

Адже тваринна їжа забруднює мікрофлору кишечнику і викликає процеси гниття. М’ясо до того ж для нашого організму є токсичним. А ще м’ясо довше перетравлюється, ніж, скажімо, рослинна їжа.

Багато відомих особистості перейшли на вегетарінство і визнали більшу користь життя від нього.

Крім того, м’ясоїди швидше старіють. А ще підриває закарпатцям здоров’я маринування і консервування. У нас усе відправляють у банки – не лише овочі і фрукти, але й зарізані курку, теля, кабана, рибу.

Тож і не дивно, що наші краяни так часто страждають від розладів органів травлення.

Ну і традиційні 50 грамів для апетиту, що нерідко переростають у справжні п’янки, теж не служать зміцненню здоров’я.

Отже, над харчуванням варто замислитись нам всім. Недарма кажуть, що ми є тим, що їмо.

Володимир ЗАКАРПАТСЬКИЙ, газета»НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Коментування вимкнено