Закарпатські байкери відкрили сезон …весіллям!
Минулі вихідні селище Солотвино зібрало кілька сотень байкерів зі всієї Західної України. Четвертий рік поспіль вони гучно і з розмахом відкривають сезон на базі відпочинку поблизу солених озер. Тамтешній зліт – одна з головних подій моторуху карпатського регіону. Організував триденний фест Закарпатський мотоклуб «МСС Мотобратство» (Хуст).
Після зимової «сплячки» любителі швидкої їзди на мотоциклах різного віку й соціального статусу – і чоловіки, і жінки – зібралися, аби зустріти давніх друзів, завести нові знайомства, поспілкуватися, розважитися, відчути атмосферу братерства й доброзичливості, насолодитися музикою у живому виконанні рок-гуртів Західної України.
Фішку цьогорічного фесту організатори завбачливо приховали в пункті програми Пробіг мотоколони «з сюрпризом».
…Залита сонцем субота. У родині Драгунів із селища Буштина останні приготування до весілля. Наречений – 24-річний Юрій (байкерське прізвисько – Пуля) – років чотири тому вступив до клубу «Мотобратство». Мотоцикли – це не просто його хобі – життя. Недалеко відбіг хлопець і з професією – ремонтує великовантажні автомобілі.
Неабияке й щире кохання до нареченої Олександри змусило юнака всерйоз подумати про шлюб. Свого часу разом із друзями замислився, як зробити своє весілля неповторним, незабутнім і змусити говорити про нього все селище й околиці? Відповідь знайшлася сама: дата весілля збіглася в часі зі зльотом.
Звичайно, не всі байкери знали, який сюрприз чекає на них. Близько полудня мотоколона у супроводі співробітників ДАІ з Солотвина прибула до Буштина. Міцні потиски рук, обійми «братів» – гості-байкери вітали друга Пулю. Відтак разом вирушили на сусідню вулицю за молодицею. Повітряними кульками були прикрашені не лише автівки, а й мотоцикли.
Важко сказати, чи очікували на появу такої кількості гостей на мотоциклах родичі нареченої, та односельців і сусідів візит численних «янголів доріг» у повному екіпіруванні, з ніг до голови одягнених у шкіру, та надсадне ревіння їх «звірів» явно приголомшили, давши добрий привід для пліток не на день і не на два. І хоча близько сотні мотоциклів на трасі створювали певні незручності для водіїв автівок, все ж вони зацікавлено спостерігали за видовищем, фотографуючи побачене на камери «мобілок».
Втім сценарій весілля був звичний: викуп молодої, хліб-сіль із рук майбутніх тестя й тещі і врешті, – довгоочікувана зустріч молодят. З роллю помічника весільного старости добре впорався ведучий програми зльоту Тукі-Тукі з Виноградова. Наречений був одягнений у шкіряну жилетку з символікою клубу, наречена ж – традиційно у білосніжно-пишну сукню з фатою.
На щасливе подружнє життя пару благословив старшина клубу «МСС Мотобратство» Петрович (він же Warrior), привітали інші байкери. До речі, найстарший і найдосвідченіший представник братства повідав, що йому вперше випала честь побувати на весіллі в одноклубника. Та й узагалі, як виявилося, це перша на Закарпатті свальба з участю колони байкерів.
Дальші урочистості відбувалися вже без вершників залізних коней. Байкери вирушили у зворотну путь. Мені теж пощастило проїхатися в мотоколоні. Ревіння двигуна, вітер в обличчя, хмари дорожнього пилу, перехоплює подих, скаче адреналін, а поряд плече друга – заради цих відчуттів вони кидають усі справи й зриваються з місць, аби зустрітися з таким ж, як вони, братами по духу.
За якихось півгодини ми на місці. Мій провідник і співрозмовник байкер Афанасій розповідає про особливості тутешнього життя. На території бази відпочинку абсолютно демократична атмосфера. Тут не розмовляють про політику чи гроші. У байкерів інші цінності – свобода, незалежність, швидкість, спілкування за кухлем пива в колі однодумців.
На великій сцені йде підготовка до концерту: музиканти настроюють апаратуру. Увечері буде концерт наживо й байкерські забави. Тут немало гостей, просто цікавих. За вхід на територію їм довелося викласти 50 гривень. Однак представниць чарівної статі це не стосується – їм вхід вільний.
На галявині вариться духмяний боґрач. Ось уже чотири роки поспіль – саме стільки, скільки існує солотвинський байкзліт, – кухарі не змінюються. Місцеве подружжя – Пішта й Жужика – забезпечує учасників фестивалю м’ясом на шашлики. Місць для ночівлі не бракує: байкери мешкають у будиночках або ж у наметах. Часто беруть із собою дружин, дітей… Такі зльоти для них – найкращий відпочинок.
Поспілкувавшись із учасниками фесту, розумію, що попри іноді агресивний зовнішній вигляд, байкери – це душевний, гостинний і доброзичливий народ, об’єднаний своєю несхожістю на інших. Їх філософія – свобода, рівні й вільні дороги, дух братерства…
Наталія МАДЖАРА, Старий Замок Паланок