Закарпаття: Ужгородський “Хрещатик” змінить свій вигляд?
На початку липня спеціальним розпорядженням “губернатора” Закарпаття було оголошено відкритий архітектурний конкурс на кращий ескізний проект благоустрою та забудови території площі Народної перед спорудою Закарпатської ОДА. Наразі конкурс підходить до завершення. Про конкурсні умови, пропозиції та можливий вигляд вже оновленої площі Народної ми попросили розповісти заступника начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури ОДА Романа Микитина.
Як член конкурсної комісії Роман Андрійович каже, що наразі у “змаганні” беруть участь чотири представники різних архітектурних майстерень Ужгорода та Мукачева з п’ятьма пропозиціями. Згідно з умовами конкурсу, автори повинні були здати роботи до 15 серпня, однак, для здорової конкуренції і більшого вибору, цей термін трохи продовжено.
Ведучи мову про задуми учасників конкурсу, Роман Микитин наводить деяку історичну довідку території навколо нинішньої ОДА.
— Після того, як Ужгород перетворився на столицю Підкарпатської Русі, нова влада збудувала в місті новий адміністративний і житловий район площею 60000 кв.м., — розповідає заступник архітектора області. — Широкомасштабний проект модерної забудови Малого Галагова розробив у 1921 р. професор архітектури Адольф Лібшер. Ситуаційно новий район мав форму підкови. Подібна форма й орієнтація мікрорайону була глибоко символічна, позаяк повернута в бік Ужа підкова нагадує т. зв. дельфійське Е – символ щастя і довголіття. Роки підтвердили символіку мікрорайону – розпланування житлових кварталів з широкими вулицями та будівлі є довговічними. На сьогоднішній день це один з кращих архітектурно-містобудівних ансамблів, зведених у стилі конструктивізму в період з 1922 по 1936 роки минулого століття.
Роман Микитин називає площу Народну центральною й найбільш імпозантною частиною всього Малого Галагова. Він каже, що проект колишнього Крайового уряду (нині ОДА та облрада) з прилеглою площею розробив чеський архітектор–конструктивіст Антоній Крупка. Зі сходу площу обмежує будівля колишнього Крайового суду (тепер тут розміщені Облпрофспілка та Товариство “Знання”), вхід до якої прикрашений скульптурами. Первісно площа складалася з двох розаріїв – великого партеру перед адмінбудинком та малого, що виходить на набережну. Всю площу опоясував живопліт з барбарису та таволги. Із заходу передбачалося розміщення будівлі – симетричної будівлі Крайового суду.
На жаль, внаслідок об’єктивних причин, архітектурний задум не був реалізований. У первісний вигляд площі були внесені зміни, коли 9 березня 1999 р. у північно-західній частині площі був встановлений пам’ятник Тарасу Шевченку.
Отож, майже всі пропоновані на розсуд комісії у складі представників ОДА Ужгородської міськради, спілки архітекторів та спілки художників Закарпаття, продовжують задуми чехословацьких архітекторів.
Перша пропозиція архітектурної майстерні Бровді передбачає декоративний басейн в об’ємі газону перед ОДА, перенесення пам’ятника Шевченку вперед газону до флагштоку та розміщення на місці розарію будівлі Нацбанку з двома внутрішніми двориками та трьома поверхами.
Друга пропозиція архітектора Толстоусова пропонує розширення площі народної за рахунок розарію. У скверику навпроти економічного факультету запропоновано розмістити високу конусоподібну будівлю, можливо, Нацбанку. Пам’ятник Шевченку залишається на своєму місці.
Третій проект Тиберія Ляха пропонує: а) розмістити на місці розарію квадратну споруду Нацбанку зі скла і металу, перед ОДА посадити ялинку, для того, аби не зрізати щороку на новорічні свята; б) там же розмістити будівлю у вигляді півмісяця з округленою площею перед нею. Пам’ятник Шевченку залишається. Посередині площі запропоновано розмістити декоративний фонтан, до якого було б організовано пішохідні доріжки з парковими скульптурами.
Четвертий задум ужгородської архітектурної майстерні Павлея передбачає розміщення на площі перед Набережною біля флагштоку пам’ятника Богдану Хмельницькому на коні і залишити пам’ятник Шевченку там, де він є зараз. Крім того, перед ОДА так само, як і в попередній пропозиції, передбачається висадити ялинку. Взагалі, цей проект можна назвати най масштабнішим, оскільки він передбачає також благоустрій скверів навпроти медичного факультету УжНУ, навпроти економічного факультету та навколо погруддя Томашу Масарику. Тут пропонується розмістити лавки, організувати доріжки, висадити додаткові дерева, провести освітлення. Газон перед ОДА має бути доповнений фонтаном, доріжками та малими архітектурними формами по всьому периметру. Сама площа має бути вимощена тротуарною плиткою.
За словами Романа Микитина, з переможцем конкурсу буде укладено відповідний договір і він, фактично, стане автором робочого проекту, до якого увійдуть елементи з усіх запропонованих пропозицій. Для кращих проектів встановлені такі премії: перша — 5000 грн., друга — 3000 грн. і три заохочувальні премії по 1000 грн.
Павло Білецький, Сlipnews.info
