Закарпаття: Тренер воротарів ФК “Закарпаття” Володимир Марчук – про кіперів, прогнози та суддівство…
Ужгородське «Закарпаття» поступово вибирається з середини турнірної таблиці нагору і вже після сьомого туру з 13 заліковими очками замикає квартет лідерів першої ліги. Окрім того, наша команда входить в трійку лідерів по забитих і пропущених м’ячах – 11 забитих, 4 пропущених. Велика заслуга саме в такій кількості пропущених голів належить нашим стражам воріт Дмитру Бабенку та Олександру Надю, які змінюють один одного в поєдинках. Тож про кіперів «Закарпаття», прогнози щодо бажаної кількості очок задля підвищення у класі, вітчизняне суддівство, – у розмові журналіста газети “НЕДІЛЯ” з тренером воротарів Володимиром Марчуком. – Володимире Володимировичу, воротарем №1 в «Закарпатті» є капітан команди Дмитро Бабенко, а що скажете про найближчий резерв – Олександра Надя та Юрія Славіка…
– Так, Дмитро демонструє належну стабільну гру на останньому рубежі й по праву є першим воротарем команди. Олександр Надь у цьому сезоні додав у майстерності, тому не маємо права тримати такого професіонала на лаві запасних, даємо можливість йому грати. Нині Дмитро і Саша почергово, по дві гри захищають останній рубіж команди. Можу констатувати, що маємо двох рівних воротарів, які мене як тренера та й керівництво команди повністю влаштовують. Щодо Юри Славіка – це наша найближча перспектива, він росте і вдосконалює свою майстерність. Даємо йому можливість мати ігрову практику – він захищає ворота однієї з команд, яка бере участь у чемпіонаті області. Тож, нехай тренується, відшліфовує свою майстерність і чекає свого часу.
– Нині селекційна служба «Закарпаття» часом не шукає четвертого воротаря, який здатен виступати на найвищому рівні?
– В цьому сезоні нам достатньо тих виконавців, яких маємо й не маємо потреби шукати ще одного голкіпера для першої ліги.
– За різницею забитих і пропущених м’ячів наша команда у трійці лідерів. В цьому здобутку головна заслуга належить воротарям чи більше захисній ланці команди?
– Одне з другим пов’язано. Хочу зазначити, що наші оборонці досить частенько припускаються огріхів за які доводиться розплачуватися саме воротарям. Відносно гри воротарів, то «свої» м’ячі вони ловлять і часто виручають команду.
– Нині «Закарпаття» посідає четверту сходинку турнірної таблиці, попереду – головні конкуренти за вихід до прем’єр-ліги. Цікаво почути прогноз від Марчука, скільки очок потрібно набрати щоб наступний сезон розпочати серед шістнадцяти найкращих команд України?
– Ви бачите, що після сьомого туру у турнірній таблиці лідерів розділяє всього одне два очки. Поки що важко, щось передбачити, навіть, визначити головних конкурентів у боротьбі за підвищення у класі. Про це можна буде говорити через 8-10 турів, адже завдання вийти до прем’єр-ліги ставлять багато команд та й фінансовий аспект (преміальні) теж мають чималий вплив на гру команд. А щодо бажаної кількості очок, то вони кожного року інші. Якщо в минулому році – це були 75 очок, то в цьому сезоні очковий багаж буде меншим. Тепер команди-лідери більш-менш рівні за класом нема клубу, який би зі старту пішов у відрив.
– Що скажете про чергове кадрове поповнення «Закарпаття», хто з новачків команди приємно вразив?
– Подобається манера гри півзахисника Юрія Штурко, який виконує великий об’єм роботи на полі. Зв’язка Гибалюк-Штурко на правому фланзі дуже хороша. Непогано показали себе у матчах і півзахисники Сергій Арюх та Платон Свиридов. Яскраво продемонстрував своє вміння забивати м’ячі на всякий смак головний наш голеодор Матвій Бобаль, який є харизматичною особою в команді і нам його нині дуже не вистачає. Сподіваємося, що Матвій скоро відновиться і повернеться до команди у найближчий час.
– У вас є досвід роботи арбітром. Чи змінився вітчизняний арбітраж з появою контролера якості суддівства в особі П’єрлуіджі Колліни?
– Надто кардинальних змін не відбулося, адже за короткий час вони й не могли статися, але певні зміни в бік покращення саме якісного арбітражу все ж відчутні. Судді, які обслуговують матчі професійних команд більш відповідально стали ставитися до свої роботи і таке поняття як «суддівський беспредєл» поступово відходить у минуле.
Роман СЕНИШИН, газета “НЕДІЛЯ”
