Закарпаття: МАФам не місце на вулицях Ужгорода!
Тема збереження архітектурного обличчя Ужгорода в засобах масової інформації порушується постійно. Ми говоримо про те, що наше місто є самобутнім і неповторним, тож слід постійно працювати над оновленням його архітектурної спадщини. Натомість новий головний архітектор Ужгорода Олександр Шеба переконаний: минула міська влада настільки “плідно” діяла в цьому напрямі, що наразі її треба знову «зістарювати».
Роботи — непочатий край
Начальник міського управління архітектури та містобудування у своїй справі не новачок — під час минулої каденції міського голови Віктора Погорєлова Олександр Шеба також очолював управління, тому добре знайомий з усіма архітектурними проблемами міста. Незважаючи на короткий термін нинішнього перебування на посаді, архітектор уже зумів у загальних рисах оцінити масштаби й методи роботи попередньої влади, але не втомлюється дивуватися, коли чи не щодня дізнається про нові забудівельні сюпризи. “Цього тижня, — розповідає він, — на прийомі громадян я випадково почув про те, що зелену зону просто посеред двох 9-поверхівок на вулиці Можайського віддано для індивідуального будівництва на 2 ділянках. Мешканці, звичайно, виступають проти такого рішення, і це не дивно, адже від них забирають територію, на якій могли би гратися діти або відпочивати старенькі”.
Складна робота очікує працівників управління й у коригуванні Генерального плану міста. Олександр Шеба розповідає, що 5 років тому проектанти вже проводили його, і воно дало чітку картину того, скільки вільної площі в нас є і як обласний центр зможе розвиватися в майбутньому.
Наразі ж в Ужгороді майже не залишилося незайнятої землі, а це значить, що навіть якби міській владі вдалося знайти інвестора для будівництва великого спортивного або розважального об’єкта (аквапарку, стадіону, басейну тощо), ми просто не матимемо необхідної для втілення проекту ділянки. Наразі така ж потрібна містові й для іншої мети. “Ужгород” неодноразово писав про проблему міського кладовища, яка потребує термінового вирішення. Для тих, хто проґавив, нагадаємо, що на цвинтарі в Барвінку орієнтовно з березня 2011 року не вистачатиме місць для поховання, тож наразі міське управління архітектури та містобудування терміново шукає підходящу ділянку в межах Ужгородського району. Схожа ситуація і з міським сміттєзвалищем. Нинішній полігон твердих побутових відходів в останні роки експлуатувався досить неграмотно, тому тепер близький до перенасичення. Аби якось заради цій ситуації, потрібно знову ж таки знайти поза межами міста ділянку, де в майбутньому можна було б реалізувати новий проект з утилізації сміття, як варіант — будівництво сміттєпереробного заводу.
Садок та школа для мікрорайону “Боздош”
Останнє десятиліття для Ужгорода минуло під знаком будівництва. З’явилося чимало фірм, які прагнули втілити в нашому місті різноманітні будівельні проекти. Деякі з них (до прикладу, будинок із торгово-офісними приміщеннями на площі Жупанатській) довести до завершення вдалося, та багато інших потрапили просто в епіцентр економічної кризи, і будівництво було заморожено. Так, уже другий рік стоять без натяку на діяльність будмайданчики на площі Кирила і Мефодія, Студентській набережній, вулиці Фединця тощо, до кращих часів зупинилося зведення житлової частини комплексу “Токіо”, завершення реконструкції колишнього ресторану “Червена ружа” тощо.
І все ж будівельний бум останнього десятиліття встиг подарувати містові цілий новий мікрорайон, який умовно назвали “Боздошем”. На прилеглій до однойменного парку території виросло чимало нових багатоповерхівок, услід за ними активно почали забудовуватися й сусідні земельні ділянки. Наразі в місті склалася ситуація, коли досить великий житловий мікрорайон не має своєї інфраструктури, тому, зважаючи на інтенсивну розбудову “Боздоша” та густонаселеність прилеглих районів “Перемога-1” і “Перемога-2”, міська влада визнала доцільним зведення там загальноосвітньої школи й дошкільного виховного закладу. За словами начальника управління архітектури та містобудування Олександра Шеби, на цьоготижневій сесії міської ради депутати проголосували за надання дозволу на розробку проектів і вихідних даних, тож, імовірно, наступного, 2011 року, по завершенні всіх проектно-дозвільних робіт у мікрорайоні “Боздош” буде розпочато будівництво школи на 1000 місць та дитсадка — на 200. На проектування цих об’єктів із міського бюджету виділять відповідно 750 тис. та 350 тис.гривень.
Другий пішохідний
Ще одним пріорітетним архітектурно-будівельним завданням міської влади на 2011 рік буде вирішення питання заторів на ужгородських вулицях. Звісно, пробки в нас не порівняти, до прикладу, зі столичними, але тенденції показують, що з кожним роком в Ужгороді невпинно зростає кількість транспортних засобів, що, у свою чергу, потребує додаткових зусиль для покращення комфортного пересування водіїв та пішоходів. Неабияк сприяв розвантаженню автомобільного потоку в центральній частині міста транспортний міст, відкритий 2004 року транспортний міст у тому ж таки мікрорайоні “Боздош”. Та оскільки найбільше навантаження все ж припадає на старий чехословацький міст, нині визріла необхідність збільшити його пропускну здатність та вирішити існуючі проблеми транспортної розв’язки. Олександр Шеба розповідає, що під час обговорення цього питання розглядалося кілька проектів, серед них і зведення поруч з існуючим мостом іншого, з реверсним потоком автомобілів. Після тривалих дискусій було вирішено, що цей варіант є надто дорогим, і фінансові можливості міського бюджету не дозволять втілити його в життя. Тож на цьоготижневу сесію міської ради було винесене питання про надання дозволу на робку проекту та вихідних даних на будівництво нового пішохідного мосту через річку Уж. За попередніми планами, нинішній транспортний міст буде розширений за рахунок пішохідної частини — це дасть змогу обладнати третю автомобільну смугу, яка збільшить його пропускну здатність. Натомість для пішоходів збудують новий невеличкий міст, який з’єднуватиме набережні орієнтовно в районі центральної дитячої бібліотеки та медфаку УжНУ. За словами Олександра Шеби, його зведення обійдеться містові значно дешевше, ніж нового транспортного, до того ж люди не муситимуть дихати забрудненим автомобільними викидами повітрям, а матимуть окремий перехід на інший бік Ужа.
МАФи приберуть, але з часом
Яким же видасться 2011-й для стаціонарних малих архітектурних форм? Останнім часом міська влада все частіше говорить про необхідність боротьби з надмірною кількістю різноманітних торгових “будок” та лотків, показовим став і демонтаж незаконно встановлених кіосків на підході до пішохідного мосту з боку площі Петефі. Та найпершим завданням новообраних міських депутатів у цій сфері була кампанія за скасування рішень попереднього виконкому щодо розміщення стаціонарних МАФів єдиного дизайну по всьому місту. Олександр Шеба розповідає: лише в зеленій зоні площі Петефі планувалося встановити близько 10 таких кіосків, ще ряд їх мав вирости під стінами медфаку на вул. Ракоці, а вздовж паркану швейної фабрики на вул. Л. Толстого й узагалі планувався міні-базарчик з МАФів. Якщо взяти до уваги повальне обурення громадян із приводу появи в місті 12 кіосків, то можна собі уявити реакцію ужгородців на збільшення їхньої кількості.
Власне, це не означає, що вже встановлені МАФи найближчим часом безслідно зникнуть з вулиць Ужгорода. Ті з них, які виконані згідно з усіма правилами міського будівництва, ймовірно, залишать, натомість ті, що зведені з грубими порушеннями рішень міської ради (зокрема “Про порядок розміщення та використання стаціонарних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності на землях загального користування”, “Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони” тощо) та псують архітектурне обличчя історичної частини міста, демонтують уже наступного року.
Олександр Шеба розповідає: “МАФізація” наразі є дуже розповсюдженим явищем, і з нею намагаються боротися чи не в кожному обласному центрі або великому українському місті. Для того, аби грамотно врегулювати ці питання та унеможливити засилля торгових кіосків на вулицях Ужгорода в майбутньому, слід розробити грамотні й детальні правила благоустрою (чим фахівці управління архітектури та управління міського господарства й планують зайнятися вже найближчим часом), де, зокрема, визначити й конкретні для кожного району міста місця для розміщення МАФів та їхню допустиму кількість.
Площа Народна затримується
Щодо гучних перетворень Ужгорода, на 2011 рік було заплановано й реконструкцію площі Народної.”Ужгород” уже неодноразово писав про оголошений конкурс на кращий проект нового обличчя цієї площі й навіть друкував найкращі, на думку фахівців обласного управління архітектури, проектні роботи. Підбиття підсумків мало відбутися на початку вересня, але результатів нема й досі. То в чому ж затримка? За інформацією, яку має Олександр Шеба, вся справа в неграмотному підході колег з обласного управління, адже там розпочали гучну підготовку до комплексного благоустрою площі, забувши про те, що цей квартал є пам’яткою архітектури місцевого значення, тож потребує ретельно розробленої дозвільної документації. Начальник міського управління архітектури каже, що бачить вирішення цієї проблеми в розробці грамотного ландшафтного проекту площі Народної, зокрема, озеленення великого “футбольного поля” перед будівлею ОДА.
А ведмедики залишаються…
Поцікавилися ми в нового начальника міського управління архітектури, що у 2011 році чекає на гіпсові скульптури ведмедиків. Виявляється, їх міська влада також чіпати не буде, принаймні до весни вони стоятимуть на своїх місцях. Винятком є найперший, “адміністративний” ведмідь, розташований на площі Поштовій, — його автор Михайло Колодко отримав дозвіл на перенесення скульптури до сусіднього альпінарію, тож зимуватиме вона вже там. Звичайно ж, не факт, що ці фігурки взагалі переживуть 2011 рік: з огляду на те, як часто вони падають і частково пошкоджуються, за півроку від них можуть залишитися лише спогади. Не покине свого місця й статуя ліхтарника. Хоч установлена вона з певними порушеннями (зокрема, без погодження науково-художньої ради, члени якої були проти такого розташування, адже ліхтар повністю закриває обличчя статуї). Поки що її автору лише запропонують відкоригувати свою роботу.
Натомість особлива увага наступного року приділятиметься збереженню архітектурного обличчя історичної частини міста. Олександр Шеба обіцяє, що його управління боротиметься з підприємцями, котрі полюбляють “ліпити” над магазинами двометрові вивіски, псують вигляд і ціліність старих будівель зовнішніми частинами кондиціонерів, не доглядають за прилеглою територією або якимось чином пошкоджують вигляд будівлі: ліпнину, ковані елементи тощо. “Таким чином, — зауважує він, — у 2011 році ми намагатимемось повернути Ужгород у минуле, коли наше місто мало унікальне архітектурне обличчя, яке закохувало в себе його мешканців та гостей”.
Тетяна Літераті, Ужгород