Андрій Погорєлов: Природа і екосистеми не визнають адміністративних та політичних кордонів
Головний еколог області Андрій Погорєлов розповів у інтерв’ю газеті “НЕДІЛЯ” про пріоритети роботи держуправління охорони навколишнього природного середовища в області, зокрема, створення екомережі, відновлення природних ресурсів та очищення Закарпаття від хімічного непотребу.
Питання охорони навколишнього природного середовища дедалі частіше турбує мешканців планети. З історії відомо, що людина далеко не завжди розумно використовувала природні ресурси планети. У результаті нераціональної діяльності людини лише протягом кількох останніх сторіч зникло багато видів флори і фауни, знищено значні площі лісів, порушено гідрологічний баланс великих територій тощо. На прикладі нашого краю, відмітимо, що після Другої світової війни в 50-х та 60-х рр.. посилено вирубали закарпатські ліси, у кілька разів перевищуючи загальноприйняті норми.
Це негативно позначилося не лише на віковій структурі та породному складі лісів, але й виходячи з поліфункціональності лісів спонукало погіршення екологічної ситуації у краї. Однією із спроб виправлення ситуації стало створення природоохоронних територій різних категорій. За кількістю територій взятих під охорону, наша область посідає одне з перших місць в Україні. Андрій Погорєлов, начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, каже, що й нині обласні екологи працюють над подальшим розширенням природно-заповідного фонду та роблять усе можливе, щоб очистити область від хімічних речовин. Про все це та інші питання екології у краї – наша розмова з начальником держуправління.
– Знаю, що на Міжнародній виставці «Довкілля для України», яка відбулася у квітні ц.р. у Києві за рейтингом загальноукраїнського проекту “Екологія, довкілля та природокористування в Україні” за активну участь в реалізації державної екологічної політики на регіональному рівні Вас нагороджено іменним дипломом «Лідер природоохоронної діяльності 2010». Що для Вас особисто означає така нагорода?
– У першу чергу, це означає, що державне управління працює у правильному напрямку щодо реалізації державної екологічної політики. Закарпаття серед областей-лідерів за площею природно-заповідного фонду. Нині в області взято на облік 454 об’єкти природно-заповідного фонду у тому числі 420 об’єктів місцевого значення. Минулого року нам вдалося зробити багато для розширення територій ПЗФ та створення нових об’єктів, у цьому році підтримуємо той же темп.
– В області з’являться нові заповідні території?
– За погодженням з держуправлінням проводяться заходи зі створення регіонально-ландшафтних парків ,,Синяк” (4631,2 га) та ,,Петрос” (10865,6 га). Наразі під координацією держуправління проводяться заходи зі створення ботанічних заказників місцевого значення загальною площею понад 2 тисячі гектарів. У результаті в області з’являться: тимчасовий ентомологічний заказник місцевого значення «Жорнина» (Мукачівський район), лісовий заказник «Тополина» (Свалявський район), ботанічні заказники місцевого значення «Буштинський парк Льодовикового періоду» (Тячівський район) та Авашські гори (Хустський район), а в Ужгороді – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ясен Масарика».
– Які саме заходи потрібно проводити?
– Наразі тривають процедури погодження з землекористувачами, готуються рішення сесії, проводиться робота з пропаганди.
– Що є основним лейтмотивом пропагандистської роботи?
– У подоланні сучасної глобальної екологічної кризи визначальним є формування екологічної свідомості, культури і цілісного екологічного світосприйняття. Культура поведінки взагалі та екологічна культура зокрема формується під впливом багатьох чинників, серед яких одним із головних є екологічна освіта та усвідомлення наслідків недбалого ставлення до довкілля. Лейтмотив пропаганди, що провадить держуправління є насамперед привернення уваги громадськості до проблем охорони довкілля, підкреслюючи роль кожної людини.
Саме усвідомлення того незаперечного факту, що кожен з нас, прямо або опосередковано впливає на розвиток екологічної ситуації в регіоні повинно спонукати до поліпшення ставлення людей до довкілля. Люди повинні відчувати відповідальність за майбутнє нашого краю і, якщо хочете, планети. Питання бережливого ставлення до природи має турбувати кожного, адже природа є вічною і незмінною цінністю. Роль мас-медіа у питанні пропаганди є вирішальною.
– Майже не залишив байдужим жодного факт знищення дерев сакури на набережній в Ужгороді…
– Життя показує, що людина неспроможна знищити або пошкодити дерево, посаджене своїми руками. Кому заважали деревця та хто таким чином виявив неповагу до мешканців міста – невідомо? Сподіваюся, це питання найближчим часом буде з’ясовано. Сакури стали одним із символів Ужгорода, туристичною привабою та ядром місцевого фестивалю. І зрештою, в Ужгорода з’явилося ще одне місто-побратим із Японії – Нагасакі. За задумом міської влади сакури й надалі висаджуватимуть щороку.
– Очевидно, що міська влада Ужгорода робить усе можливе щоб покращити благоустрій міста, збільшити кількість зелених насаджень, привести у порядок парки і сквери…
– Напевно усі погодяться, що роль зелених насаджень в екосистемі міста стає все важливішою з кожним роком. Перш за все зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі міста, відіграють роль своєрідного фільтру. Рослини впливають на формування мікроклімату в місті, бо діють на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря. Отже, зелені насадження безкоштовно і безкорисливо оберігають наше здоров’я.
Основними шкідливими речовинами в повітрі, якими ми дихаємо, є сполуки сірки, оксиди азоту, чадний газ, свинець, пил, які утворюються при спалюванні мазуту, природного газу, нафтопродуктів, які містяться у викидних газах транспортних засобів. Усі ці сполуки дуже шкідливі для здоров’я людини, а завдяки деревам їх вміст в повітрі нашого міста вдвічі знижується Тому збереження та примноження зелених насаджень – завдання не тільки місцевої влади, але й кожного мешканця.
– Вивезення хімічних засобів захисту рослин – серед пріоритетних завдань держуправління.
– Заходи, розпочаті держуправлінням ОНПС в Закарпатській області у 2007 році з контейнеризації та вивезення на утилізацію непридатних та заборонених до використання пестицидів, заплановано продовжити й у поточному році, зокрема, за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Наразі, на проведення таких заходів виділено 2 мільйони гривень рішенням сесії Закарпатської обласної ради. Зараз держуправлінням проводиться процедура відкритих торгів по визначенню виконавця робіт.
Мінприроди України за кошти державного фонду ОНПС планує вивезти з території Закарпатської області на утилізацію 177,7 тонн непридатних пестицидів.
– Таким чином буде вивезено увесь обсяг хімічних речовин, що зберігається в області?
– Так. Нині в області накопичено 265,95 тонн хімічних засобів захисту рослин, які є непридатними до використання. Спільними зусиллями Мінприроди і держуправління наша область буде очищена від пестицидів накопичених за багато років. Звичайно, питання вирішувалося б скоріше, якби органи місцевого самоврядування більше переймалися цим, а не чекали, що хтось прийде наводити їм порядок у районі. Наприклад, Хустська райдержадміністрація звернулася до держуправління з листом про те, що готова виділити кошти для вивезення ХЗЗР, які зберігаються у с. Рокосово на території ВАТ «Агрокомплекс».
– Нещодавно на сесії облради прийнято рішення ініційоване держуправлінням про затвердження Переліку видів судинних рослин, що підлягають особливій охороні на території регіону. Який ефект дасть таке рішення?
– Так званий «Регіональний червоний список» нині налічує 213 видів рослин. Не кожна з рослин, яка є у згаданому переліку, занесена до Червоної книги України, однак для нашої області вони мають важливе значення. Чимало є таких видів, що згодом будуть запропоновані до «Червоної книги України». Доцільність затвердження зазначеного списку підтверджено також науковим обґрунтуванням Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем УжНУ.
Дане питання було також обговорено на початку року під час засідання обласної комісії, що діє при держуправлінні. Рішення обласної ради насамперед забезпечить умови покращення охорони, збереження та відтворення рідкісних і зникаючих видів судинних рослин, створення умов для їх відновлення та врахування при виконанні господарських заходів.
– Які заходи проводяться для створення екомережі області?
– Екомережа це територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, збереження ландшафтного та біорізноманіття, безпосередньо через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища..
Загальний проект схеми екомережі Закарпатської області готовий. Створюючи схему екомережі враховувалися пропозиції земельників, лісівників, науковців та природоохоронців. Зараз у районних радах на погодженнях знаходяться проекти схем для районів. Коли усі схеми будуть погоджені і прийняті, їх розглядатиме Громадська Рада, що діє при держуправлінні. Після громадського обговорення проект схеми екомережі затверджуватиме сесія обласної ради.
– Що очікується від створення екомережі?
– Зрозуміло, Природа, екосистеми і ландшафти не визнають адміністративних та політичних кордонів. Один елемент екомережі (ключова територія чи екокоридор) може мати межі у декількох адміністративних районах, областях чи навіть країнах. Україна як європейська держава – сторона багатьох міжнародних природоохоронних конвенцій та угод бере активну участь у формуванні Всеєвропейської екомережі.
Тобто як і всі інші учасники процесу має зобов’язання інтегрувати національну екомережу до Всеєвропейської, включаючи питання як проектування і формування, так і управління екомережею. Екомережа повинна забезпечити потужне підґрунтя для сталого (збалансованого) розвитку країн та регіонів.
Лідія ЗАГОРНА, газета “НЕДІЛЯ”
