120 років тому народився Йосип Бокшай

[Total: 0    Average: 0/5]

Один з найвідоміших художників Закарпаття, чиї картини нині продаються на світових аукціонах за десятки тисяч доларів і прикрашають музеї і приватні колекції різних країн, народився в селі Кобилецька Поляна   2 жовтня 1891 року. Його дід, батько і рідний брат були священиками, але музика і живопис займали величезну частину їхнього життя.

Освіту Бокшай отримував в Будапешті. У першу світову воював за Австро-Угорщину. Його взяла в полон російська армія. Спочатку він потрапив в Туркестанський табір, потім будував залізницю на Дніпропетровщині. Там, у селі Куцеволівка Катеринославської губернії, місцевий поміщик дозволив художнику користуватися своєю бібліотекою, купив йому фарби і Бокшай почав малювати. В основному, це були пейзажі.

Після революції він повернувся додому на Закарпаття. Викладав в Ужгородській цивільній школі, з 1919-го – в гімназії, де пропрацював майже 30 років. Саме він створив Союз художників Підкарпатської Русі, ставши засновником тамтешньої художньої школи. Для вдосконалення майстерності їздив вчитися в Італію, Німеччину, Югославію, Францію. Викладав у Львові. І якщо раніше в його творчості домінували пейзажі, то в 30-40-е це місце зайняла монументальний живопис, який стала і головним джерелом доходу його сім’ї.

Бокшай розписував храми на Закарпатті, Словаччини та Угорщини, Кафедральний собор в Ужгороді. Відмінна риса його творчості – незвичайне сусідство в його композиціях: поруч з Христом і Богоматір’ю він зображував закарпатських селян – пастухів, жінок, старих, дітей, одягнених у святкові яскраві національні костюми. І християнські постулати відразу ж отримали адресність – стали ближчими до народу, почали звертатися до кожної конкретної людини.

У 60-70-ті роки роботи Бокшая виставлялися на найбільших виставках Радянського Союзу. Головним своїм шедевром він вважав триптих «Я русин, є і буду».

Колоритну особистість художника особисто знав не тільки Ужгород, але і все Закарпаття. Великий ніс, трубка під сивими вусами, гольфи на ногах і «метелик» на шиї. Він був справжнім інтелігентом в мистецтві і житті, і не тільки за формою, а й за змістом. При всіх своїх регаліях, Бокшай писав картини для шкіл, оформляв підручники, хрестоматії, календарі, дитячі журнали.
Помер художник у 84 роки. Його ім’я носить Закарпатський художній музей. Колись із Адальбертом Ерделі вперше на Закарпатті Бокшай організував художню школу. Нині в Ужгородському сквері-альпінарії можна посидіти на лавочці поряд з цими геніями – Ерделі та Бокшаєм.

http://goloskarpat.info/

Comments are closed.