Закарпатець Любомир Белей агітує за слов’янські імена
Фіололог Любомир Белей, автор книг “Українські імена. Колись і тепер” і “Iм’я дитини в українськiй родинi” зазначив, що серед сучасних українських імен зі слов’янською етимологією всього 10%.
“Серед сучасних імен зі слов’янською етимологією всього 10 %. Вони вже добре адаптовані й ніхто не задумується звідки вони походять. Віра, Надія, Любов вважаються дуже нашими іменами. Насправді це калька, дослівний переклад з грецької — Пістіс, Елпіс, Агапі. Богдан також походить від грецького Теодор і означає “Богом даний”. Так само в Остапі ніхто не побачить грецького Єфстафія”, – зазначив він.
Найпоширенішими в козацьку добу були імена періоду раннього християнства.
“Левко походить від Леос , що означає “лев”. Ілесь, Остап, Ярина, Лука — це також християнські первісні імена, які є українськими. У козацьку добу саме вони були найпоширенішими. Оскільки ми не популяризуємо своє, до нас приходять Ніколі, Даніелі, що не розумієш він то, чи вона”, – каже дослідник.
Поляки мають вимоги — ім’я не може закінчуватись на нульову флексію, щоб не плутати чоловічі й жіночі.
“У нас же повна демократія в цьому плані. Тому серед сучасних імен якої тільки дивини немає. Із жіночими іменами в слов’янських мовах проблема. Первісно утворених дуже мало, більшість від чоловічих походить. В ХІ столітті на Русі було 350 імен, із них тільки 42 — жіночих”, – розповів Белей.
Також етнограф зазначив, що суто українських імен дуже мало.
“Найчастіше це штучно створені з декількох слів або ймень. Наприклад, Зореслав. 2003-го помер хороший поет, монах Степан Сабол. Родом був із Закарпаття і прибрав собі псевдонім Зореслав. Я був із ним знайомий і запитав, звідки воно походить. “Дивився на зорі і ось таке ім’я собі придумав”, – відповів. Також Волеслав, Святослав і їхні жіночі відповідники. Тут також збігаються 2 слова: воля і славити та Олег і Ольга у перекладі з грецької. Решта прийшли до нас із арамейської, грецької, латинської мов. Але українці — це давня християнська нація, тому всі ці імена вважаються нашими. Коли називаєш дитину, варто задумуватися, як воно сполучатиметься з прізвищем. Ніколь Заєць, наприклад, — викликає сміх. Коротке прізвище має єднатися з довгим іменем і навпаки”, – зауважив Л.Белей.
Тетяна Іваночко
