В УжНУ видали книжку про угорську іреденту в міжвоєнному Закарпатті

[Total: 0    Average: 0/5]

Науково-дослідний інститут політичної регіоналістики пропонованою монографією продовжує видавничу Серію «Studia regionalistica». Цього разу увазі читачів пропонується зануритись у джерела й обставини впливу «угорського фактора» на суспільно-політичний розвиток міжвоєнного Закарпаття.

Історико-політичне видання має на меті осягнути історичні корені давньої проблеми, яка залишається актуальною й унаші дні.

Здавалося б, що можна нового сказати про міжвоєнний період в історії Закарпаття, який ніби вже досить добре висвітлений. І все ж авторові вдалося, на наш погляд, цікаво подати актуальну тему, а саме про діяльність угорської іреденти на Закарпатті в міжвоєнний час та й уцілому про вплив «угорського фактора» на внутрішньополітичне становище Закарпаття. При написанні цієї праці дослідник використав архівні матеріали Угорщини, Чехословаччини й України, чимало з яких уперше вводяться в науковий обіг.

Поряд із основною метою розвідки Володимир Гиря вирішував чимало конкретних завдань, що, до речі, успішно вдалося виконати. Зокрема проаналізовано внесок вітчизняних і зарубіжних істориків у дослідження поставленої проблеми, наголошено на питаннях, які вчені недостатньо вивчили або ж не порушували зовсім. Дослідник по-науковому проаналізував політичне становище на Закарпатті після розпаду Австро-Угорської монархії, охарактеризував основні орієнтації головних політичних сил. Автор докладно висвітлив перші кроки угорської іреденти на Закарпатті в 1918 — 1920-х роках, яка особливо посилилася після входження краю до складу Чехословаччини. У виданні також простежено діяльність чехословацьких спецслужб у боротьбі проти угорських агентів, проугорських партій і товариств тощо.

Володимир Гиря дослідив ревізіоністську політику Угор­щини стосовно Закарпаття і в період надання краю автономії, а згодом проголошення незалежності, аргументуючи причини відходу уряду Августина Волошина від демократії і встановлення авторитарного режиму.

Автор також з’ясував джерела, методи й особливості активної діяльності представників угорської агентури на Закарпатті. Дослідження доводить, що чималу роль у деструктивному впливі угорського фактора на суспільно-політичний розвиток Закарпаття відіграли напади угорських терористів, інші провокації угорської «п’ятої колони» наприкінці 30-х років XX століття, які стали передвісниками трагічних подій 1939 року в крайовій історії, мали пряме відношення до занепаду Карпато-Української державності.

Терористичні акції завдавали значної моральної та матеріальної шкоди Закарпаттю. Затаких умов говорити про перспективи розвитку краю було складно. Майже після кожного нападу були людські втрати. Ці та інші факти знайшли відображення в доповідних записках агентів чехословацької служби безпеки. У них фіксувались озброєння, фінансування та військовий вишкіл терористів.

Одним із методів протидії терористам були спроби підсилити прикордонні війська. Ще однією спробою протистояти масштабам терористичних заходів було збільшення кількісного складу поліцейської жандармерії (оголошувалися додаткові набори до неї). траплялися випадки матеріального преміювання людей, які затримали терористів. Про це та інше можемо довідатися теж із пропонованої монографії.

Важливо, що автор у дослідженні всебічно розширив його фактографічну та джерельну базу й запропонував ряд нових підходів і напрямів до їх подальшого вивчення. Особливо приємно, що В. Гиря використав здобутки історичної науки з досліджуваної проблеми й виявив та ввів у науковий обіг нові архівні джерела.

Прес-служба УжНУ

 

Comments are closed.