Учений зі світовим ім’ям прочитав лекцію в УжНУ

[Total: 0    Average: 0/5]

0000Відкритий виступ у рамках програми дослідження геномів в Україні: «Мінливий світ генетики дикої природи» провів в УжНУ професор Стівен О’Браєн 6 червня.

Він є лідером проекту 10 000 геномів, родоначальником застосування генетики з метою збереження та відновлення різноманіття диких тварин у природі, одним із перших науковців, який започаткував генетику природи як науку. Сьогодні професор їздить світом і знайомить науковців із останніми дослідженнями в галузі генетики.

Стівен О’Браєн перед початком лекції розповідав, що дуже радіє приїзду в Україну, а також знайомству з родиною Олексиків. Адже запросив його до Ужгорода відомий науковець із Закарпаття, який розшифрував геном найрідкіснішого у світі виду дикого папуги «пуерто-рико амазон», директор наукового центру генетики Карибського басейну Тарас Олексик. На початку зустрічі саме він представляв професора з Америки.

Доктор О’Браєн є науковим внуком Федора Довжанського, вихідця з України, словами якого розпочинається кожен підручник з генетики. Тож наукові корені американця – українські, зауважив Тарас Олексик.

Професор зробив кілька великих відкриттів у генетиці й медицині. Тривалий час працював директором геномної різноманітності Національного інституту здоров’я. Саме в цій лабораторії під керівництвом Стівена О’Браєна була відкрита перша мутація, яка зупинила СНІД. Це була його особиста війна з хворобою – його брат загинув від СНІДу. Утім доктор вирішив не зациклюватися лише на людині, а почав вивчати генетику тварин, переважно великих кошачих. Його спроба підштовхнула до переосмислення того, як ці види можна врятувати. Сьогодні доктор часто їздить до Африки, Південної, Північної Америки, провадячи дослідження.

Лекцію в УжНУ Стівен О’Браєн розділив на три частини про кошачих, кожна з яких має в собі ідею того, як генетика допомагає зрозуміти стан цих тварин і як їх рятує, оскільки завдяки генетиці ці види були збережені. Своєю доповіддю професор намагався довести, що історичний шлях життя відображається у генетичних відбитках сучасних хижаків.

Наталія Каралкіна, Медіацентр УжНУ

 

 

Comments are closed.