Страшна помста закарпатця
Хочу розповісти одну студентську історію. Була серед нас така собі Віка. Виділялася вона модними одежинами, коштовними дрібничками, зверхністю. Так вважали хлопці. Бо вона довго з ними не морочилася. Не подобається – давай, до побачення. А ще Віка могла дозволити собі зняти однокімнатну квартир в місті. У ті, досить бідні роки це було дивовижею.
Так от почала вона дружити з найбільшим лайдаком на нашому курсі – Миросем. Спочатку ніби добре в них складалося. Із Мирославом не заскучаєш. А Віка теж любила всілякий екстрим.
Але Мирослав мав одну ваду. Не любив він на дівчат витрачати останні гроші. Скоріше навпаки – помічав, де можна прожити за чийсь рахунок. Віка не стала винятком. Тільки не одразу це зрозуміла. А коли зрозуміла, розлютилася не на жарт. І відшила хлопця привселюдно, пише «Екстра Закарпаття».
Той такої зневаги стерпіти не міг. Думав, як би їй помститися. І ось нарешті придумав «страшну помсту». Не таку, як у Гоголя, та все ж.
І от прокидається якось уночі Віка від страшенного реву біля дверей своєї найманої квартири. Навіть боїться відкривати двері. Бо чує, що там уже півбудинку сердито перегукується. Грюкають до неї у двері.
Довелося переляканій Вікторії відчинити двері. І що вона побачила? Під її дверима з десяток вуличних облізлих котів. І всі страшенно нявчать. Сусіди ледь не з кулаками на не накинулися – хай забирає своїх котів у квартиру, бо інакше вони викликають міліцію. Даремно дівчина намагалася пояснити, що коти не її. Довелося справді запускати тих чудовиськ у хату, нагодувати.
Така ж картина постала і наступної ночі, і так далі.
Вікторії нічого не залишалося, як покинути квартиру. Причину вона зрозуміла, але як позбутися її – не могла навіть придумати. Виявляється, хтось під її дверима вилив валер’янку, мабуть, цілий флакон. Бо запах розповсюджувався по кількох поверхах. І на цей запах збігалися із вулиці брудні, неохайні коти, які одразу ж влаштовували концерт на замовлення.
Не допомогло Вікторії і те, що вона перебралася на іншу квартиру. Зловмисник вистежив, де вона живе. І знову історія повторилася з уже всім відомою послідовністю. Ніякі пояснення, звичайно, не допомогли. Сусіди хотіли якомога скоріше спекатися дівчини, яка нібито не хоче впускати додому своїх нещасних котів, які аж виють від холоду, голоду та страху під дверима.
Довелося Вікторії все ж таки перебиратися до студентського гуртожитку, ближче до народу. Так би мовити.
Ось яка буває «страшна» чоловіча помста.
Юлія, м.Ужгород, газета «Екстра Закарпаття», екслюзивно для zakarpatpost.net
