Чоловік сидів прив’язаним до крісла. Його обличчя було закривавлене, а очі заплющені
Марія поверталася із Мукачева вся переповнена щастям. Вона купила там таку чудову сукню, що аж сама собі заздрила. Це така рідкість, щоб тобі все пасувало – і колір, і модель. А тут все прекрасно збіглося. Вона сподівалася, що в цій сукні буде виходити заміж. Це мало бути її третє заміжжя, бо два попередні шлюби були невдалі. Перший чоловік любив гуляти, другий став алкоголіком. Витримати таке життя вона довго не могла, тому подала на розлучення, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».
Але коли у неї з’явився Андрій, їй здавалося, що на її вулиці настало свято. Ні, вона зовсім не відчувала себе обділеною життям і раніше. Адже мала три – хай і невеличкі – фірми, які дозволяли їй наповнювати власне життя безмежними радощами. Вважала себе самодостатньою жінкою. Звичайно ж, були в неї і якісь там випадкові коханці. Але Андрій своєю раптовою появою просто взяв і затьмарив їх усіх. Він завжди так захоплено на неї дивився, ловив її кожне, навіть найменше бажання, а ще й намагався допомагати по господарству.
Особливо це її дуже розчулювало, адже такої потреби в неї зовсім і не було. Будинок Марії був начинений різною дорогою автоматикою, яка і прала, і готувала їжу, і зігрівала, а ще три рази на тиждень до неї приходила прибиральниця. З думками про Андрія вона і цього разу переступила поріг. Але раптом посунулася по стіні від жаху. Чоловік сидів прив’язаним до крісла. Його обличчя було закривавлене, а очі заплющені.
Марія кинулася до нього – здається, від її доторків та криків він почав приходити до тями. Вона була втішена бодай тим, що чоловік живий. Розуміла, що сталося щось страшне. Гарячково почала набирати номер «швидкої», але Андрій зупинив її, сказавши, що раніше його страшенно боліла голова, а зараз в очах розвидняється. Він навіть силкувався посміхатися до неї. Попросив краще пошукати йод і обробити йому рани. А потім почав цілувати її руки.
А згодом розказав про те, що трапилося. Якісь двоє чоловіків у балаклавах вдерлися в будинок і почали щось шукати по кімнатах – відкривати всі можливі шухляди. Але перед цією несподіваною процедурою міцно зв’язали його і наказали не рухатися. Коли він пішов на них із погрозами, вони дали йому чоботом у живіт. А один поцілив йому в обличчя. Андрій сказав, що йому здається, він втратив свідомість і саме в такому стані вони прив’язали його до крісла. А самі пограбували будинок.
Тільки тепер Марія роззирнулася довкола і зрозуміла, що тут хтось добряче порився – здавалося, шухляди були вирвані з м’ясом. Когось дуже цікавив їхній вміст. Коли обоє заспокоїлися, зрозуміли, що дуже багато коштовностей зникло. Адже Марія ніколи особливо їх і не ховала. Вона взагалі вважала, що це такі собі звичайні цяцьки, адже багато грошей було на банківських рахунках. Та ще багато грошей вона вклала у нерухомість. Тому золото та срібло і не викликало у неї особливої тривоги ніколи. Та все ж, його в будинку було дуже багато.
Адрій став раптом гарячково цілувати її і стверджувати, що він ще розквитається з тими покидьками – ким би вони не були. Марія ніжно дивилася на нього і почала відмовляти від такої ідеї. Адже ці нелюди можуть вбити її коханого – і все лишень за якісь там золоті цяцьки. Звісна річ, у її будинку була і така потрібна річ для заможних людей, як відеокамера. Вона зафіксувала саме те, про що довідалася Марія із розповіді чоловіка. Двоє міцних чоловіків вдерлися в будинок – вони були в балаклавах. Збили з ніг Андрія, прив’язали його до крісла. І це їм вдалося з невеликим трудом, адже він після падіння, здається, був без свідомості. А потім почали перевертати догори дном весь будинок.
Якщо б у той час не було вдома нікого, спрацювала б сигналізація. А Андрій залишався вдома, то вона була вимкнена. Марія подала заяву в міліцію. Але вдома оселився неспокій. І мрія про подружнє життя з Андрієм почала згасати. Вона стала вже більше сваритися, тому нарешті Андрій її кинув.
Про це вже знали місті всі – в тому числі і її родичі. Але одного її дядька – Василя Петровича – цей випадок дуже зацікавив. Він був колишній міліціонером, тому йому дуже хотілося розплутати цю історію. Тим більше що він вже був майором у відставці і просто вмирав із туги, що нічого навколо цікавого не відбувається.Він нічого не сказав племінниці, але взявся за цю справу сам. Напав на слід Андрія і почав пильно за ним стежити. Андрій тепер жив у Житомирській області, в дуже багатої коханки, на рахунку якої було кілька готелів та бензоколонок. Цей факт дуже дядька зацікавив. Він навіть оселився на кілька тижнів у Житомирі, щоб простежити за Андрієм.
Ну а далі було ще цікавіше. Біля міського парку Андрій зустрічався з якимись молодиками – було видно, що це чоловіча розмова. Говорили суворо, але дядько боявся налякати це чоловіче товариство, підійшовши ближче.
На щастя, неподалік жінка прогулювалася із собакою. І дядько почав із нею невимушену розмову. Через кілька хвилин вони з цією жінкою вже скидалися на миле подружжя. Дядько навмисно завернув на порослу бур’яном стежку, біля якої так активно жестикулювали Андрій та його приятелі. Чоловіки так були захоплені розмовою, що не зважали на якесь там подружжя, що прогулюється повз них із собачкою.
Краєм вуха дядько вихопив кілька обривків фраз – завтра о 10, вона їде на день народження, дурепа силіконова… Але найбільше дядька вразив такий знайомий шепелявий голос. Це був той самий голос, який зафіксувала камера у будинку Марії під час крадіжки.
Тож після прогулянки дядько задіяв всі свої колишні зв’язки, щоб затримати злочинців, якщо вони вдеруться в хату, де жив зараз Андрій. Сумніві бути не могло – це спільники Андрія, а він – тільки навідник. Втирається в довіру до заможних жінок, а потім вони інсценують пограбування.
Того разу уникнути відповідальності не вдалося ні Андрію, ні його спільникам. Всіх затримали на місці злочину. От тільки коханка Андрія ніяк не могла повірити, що її підло використали. Навіть у в’язницю носила Андрієві харчі та найняла блискучого адвоката. Але це вже її справа.
Василь КУРТА, газета «ПОРАДИ» ексклюзивно для zakarpatpost.net
