АНОНС. Син тримав матір за ногу, поки вона підписувала документи. Всі працівники дитбудинку плакали

[Total: 1    Average: 3/5]

Володимир БЕЙРЕШ розповів, як на Закарпатті живеться нічийним дітям

На жаль, далеко не кожна дитина має родину. В інтернати та дитбудинки Закарпаття постійно потрапляють як малюки, яких покинули одразу після народження,  так і ті, хто залишився без батьківського піклування через життєві обставини.

Тож як живеться сиротам та соціальним сиротам – тим, хто не має кому сказати слово «мама», тим, кого називають «нічийними»,  тим, хто живе в оточенні нехай і чуйних, але чужих людей?

Про це та інше під час наших «Недільних бесід» у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з головним лікарем Свалявського обласного Будинку дитини Володимиром БЕЙРЕШОМ.

– Чи якісь цікаві історії, пов’язані з усиновленням у вас були?

– Так. Іноді буває таке, що дитина хоч і хороша, хоч і здорова, але не всиновлюється. Була в нас одна така. Чотири рази органи опіки і піклування направляли до нас кандидатів. Але щось не складалося.

Після п’ятого разу я зателефонував у службу і попросив більше на направляти до неї нікого, щоб не травмувати дівчинку. Потім ми направили її у Чинадіївський будинок дитини. І там відбулося справжнє диво. На той час там виховувалися її 4 братики і сестричка, тож родина об’єдналася. А буквально через декілька місяців їх усиновили – і вони всі разом поїхали до США. Це такі моменти, які людина передбачити не може, але Божа воля велика.

А усиновлення загалом – це кожного разу яскраві і незабутні враження. Є різниця, коли дитину забирають рідні батьки і коли усиновляють чужі люди (хоча в майбутньому між ними потім встановлюються прекрасні стосунки). Якось у нас одна жінка за заявою залишила малюка. Вона виїжджала за кордон на заробітки. Із тих грошей відбудувала хату, облаштувала все в оселі і прийшла за дитиною. Тож хлопчик, коли її побачив, так вчепився в неї, що не відпускав. Було видно, як він її любить, а вона його. Мати не могла підписати документи, бо син не давав їй відійти ні на один крок, тримав за ногу. Наші працівниці плакали, коли це побачили.

Скільки приблизно на рік всиновлюють дітей? Як відбувається знайомство потенційних батьків із дітьми? А чи бувало таке, що після усиновлення дитину повертали? Як діти реагують на волонтерів, на гостей, які щось їм приносять?

Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».

Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!

У продажу із 17 травня.

zakarpatpost.net

Comments are closed.