Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 6 червня

[Total: 0    Average: 0/5]

День на Закарпатті був багатим на події.

Покарана вічним життям

6 червня відзначається День журналіста. Свято страшенно суперечливе і з кожним роком усе більш тривожне. Я прийшов у цю сферу двадцять шість років тому, навесні 1993-го. Здається, що то було десь на зовсім іншій планеті  і не зі мною. За цей час було десь три тисячі усяких-різних публікацій, співпраця з кількома десятками ЗМІ, знайомства і розставання з кількома сотнями колег і багато сивини. Тож коли нині дивишся на студентів відділення журналістики, ніяк не можеш збагнути, навіщо воно їм здалося? Пік закарпатського газетярства припадав на 2006 рік, потім це суцільна хроніка збитого бомбардувальника – героїчна, по-своєму романтична і цілком безнадійна, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Застав ще зубрів радянської журналістики, усі вони із захопленням зустріли нову добу, потім кожний пережив власне розчарування. Амбітні проекти лускали один з одним, як мильні бульбашки, стикаючись з такою суворою прозою життя, як відсутність ринку інформаційного продукту на Закарпатті. Одним з рідкісних винятків є «Неділя», що існує всупереч усьому. Натомість молодь рятується почасти втечею до Києва чи на Захід, почасти – взагалі утечею з професії. Ну, це для тих, хто ще здатен на такий подвиг.

Вчора Хустом пронеслася страшна негода. Смерч, якого в області не бачили давно.

Вітер повиривав з корінням дерева, зокрема, біля однаєї зі шкіл Також поламало багато дерев у центральній частині міста. Найбільше постраждало саме ялин.

Дощ лив такий, що не було видно перед собою на метр. Град був невеликий, але стукотів так, що здавалося, що порозбиває вікна.

Позаминулий і минулий тиждень виявилися максимально літературними – аж три книжкові імпрези. Зокрема, на Закарпатті відбулося друге вручення премій Всеукраїнського конкурсу малої прози ім. І.Чендея. Цього року це зроблено у форматі чотириденного «Чендей-фесту». Спершу київські члени журі П.Вольвач і Г.Плачинда презентували в обласній бібліотеці свої нові книжки. У Павла за спиною вже три романи, у Галини – велика книга інтерв’ю з видатними українцями, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Наступного дня – вручення премій. Цього року на них претендували аж 270 оповідань (минулого – 145 ) і 9 літературознавчих розвідок. У номінації «оповідання» відзначили шістьох, у номінації «чендеєзнавства» – двох. Крім того, було ще пару спеціальних відзнак від окремих членів журі. Всі лауреати не із Закарпаття, більшість прибули на фестиваль. Оглянули екскурсійно Ужгород.

Наступного дня переїхали на Тячівщину. Школярі у Дубовому дали потужний концерт, в тому числі з інсценівками творів Чендея.  Ночували на одній з тячівських турбаз. Вранці підіймалися на Ясенову. Молодші ішли пішки, старших повезли машиною в об’їзд, аж через сусідній Рахівський район. Звідти позашляховик видряпався на найвищу вершину Тячівщини – Апецьку (1500 м). А вже з цього «даху району» спустилися гірськими серпантинами на Ясенову. Там біля родинного салаша І.Чендея нас вже чекала основна група. Прибили на будівлю дерев’яну меморіальну таблицю. Спускалися донизу вже своїм ходом. Навіть від цього ноги нили ще кілька днів. І. Чендей востаннє підіймався до цього салаша, маючи сімдесят років.  На сьогодні це найбільш потужна з усіх літературних акцій, що відбуваються на Закарпатті.

Як врятувати часник, якщо він жовтіє. Ми дамо декілька порад і розповімо, чим підживлювати часник щоб не жовтів.

Часник, як і багато інших культур, потрібно обов’язково підживлювати після зими. Адже більшість з нас садять його під зиму, але, якщо часник ви садите навесні, тобто ярий його різновид, то тут теж необхідна підгодівля. До речі, озимий часник має свої відмінності від ярого. Їх потрібно знати, щоб посадити кожен різновид часнику саме в свій час, адже це безпосередньо впливає на врожайність.

Коротко про різницю між двома цими видами.

Що стосується часнику озимого, то він носить таку назву, тому що садять його під зиму. По часу це жовтень або листопад, посадка визначається в даному випадку погодою. Головне – встигнути це зробити до заморозків. Далі, зубчики часнику укорінюються і взимку вони вже не замерзнуть.

BBC News Україна зібрала п’ять драматичних історій-спогадів греко-католиків, які пережили роки підпілля.

Греко-католицька церква перебувала в підпіллі 43 роки. Цього року віряни відзначають 30-річчя виходу церкви з підпілля. Пронести віру крізь табори, тюрми, переслідування та цькування було непросто, пише НВ.

Перше богослужіння в закарпатському Ужгороді 29 квітня 1989 року проходило зі сльозами радості.

BBC News Україна зібрала п’ять драматичних історій-спогадів греко-католиків, які пережили роки підпілля.

Навіть мати не знала

Отець Павло Сабов — син священника у сьомому поколінні. В архівних паперах за 1776 рік є згадки про греко-католицького священика в Межилаборцях, Сабова Михайла — першого священника в їхньому роду.

Вчитися богослів’ю отцю Павлу довелося підпільно.

«Ми договорилися ще з кількома друзями, які теж хотіли вчитися на священників, і поїхали до отця Головача додому, — згадує нині 90-річний отець Павло. — А він як нас побачив, то зразу каже: «Хлопці! То так не робиться! Договоріться між собою і приходьте по одному, бо вас замітять!».

Учора у Закарпатській обласній філармонії пройшов великий концерт заслуженого академічного Закарпатського народного хору разом з талановитими дітьми.

Арт-проект «Зіркове майбутнє Срібної землі» проводиться в нашому краї вдруге. Його автором, ідейним натхненником та організатором є головний диригент та керівник хору Наталія ПЕТІЙ-ПОТАПЧУК.

«Торік ми провели «Зіркове майбутнє Српібної землі» вперше. Подія мала великий успіх. Найталановитіші діти виконували разом з артистами пісні з репертуару нашого колективу, – розповіла  пані Наталія. – Формат такий – співає солістка хору разом з дитиною, так само діти танцюють із нашими виконавцями».

Меседжем події стала можливість показати, що наша культура має продовження через молодь, що від дітей дорослим є чому повчитися.

Ужгородець зібрав фантастичний урожай грибів. Світлини грибного урожаю опублікував у соцмережі Viacheslav Shpontak.

За його словами у селі Гайдош Ужгородського району зараз багато грибів… і не лише білих.

“Так, тихе полювання:) біляки, лисички, голубінки вирішив не викладати:)”, – написав він.

zakarpatpost.net

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *