Чому льогкі закарпатського діда похожі на бабині будюгови

[Total: 0    Average: 0/5]

Готує баба обід і скоса поглядає на діда, що рахує сигарети в пачці на дивані.

  • Більше актуальних новин читай у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653

«А там не пише, што курєніє імпотенцію укликає?» – питає вона старого.

«І ти ми ото тепер кажеш… пузно вже, жоно! Мені вже мож курити!»

«А фрас би тя взяв із старим пньом! Раньше ти роздівав ня одним лише виглядом, а тепер спиш ізомнов усього лем одним виглядом. Бульше ти нич не треба! Та ти не розумієш, што в тебе льогкі вже, як мої будюгови!»

«Нєт, жоно, я свої льогкі каждий динь спіртом промиваю, а ти свої будюговри лем раз на місяць миєш! У мене май чисті!»

«Пак ти ня хоть дослухай, ти олуху нещасний! Я не хотіла казати, што лепаві,  а што цураві!»

«Но… ото лем тебе хвалит… што в такому радньови ходиш… у тебе не лем будюгови цураві, но й язик як дришляк. Нич ся на ньому не держит. Лем штось учуєш, усьому селови мусиш розказати! Но я тебе всьо равно люблю! А знаєш зашто? Бо ти похожа на одну французьку актрису!»

Баба аж розквітла від таких слів…

«І на кого, ану кажи ми скоро!» – уже лагідним голосом запитала вона.

«А ти ся не догадуєш? На кобилу Д’артаньяна!»

«Но добре! А ти на одного героя мультфільма похожий! Недавно го онуки якраз позерали по телевізору. Вот я стояла і любовалася! Но… улитий ти!» – ображено відповіла баба.

Дідо зрадів.

«І ко тот герой?»

«Шрек!» – єхидно сказала стара.

«А я го не впознаю!»

«Но пак ясно.. не познаколимисьтеся із братом! Нафіг ти йому вобще нужен… як і мені…»

«А та ото лем ти у нас така вострєбованна! Мене не почудує, аж тебе послє смерті даже похоронять на трьох кладовищах!?» – пробубонів старий.

«Но да… там мене тоже усім треба буде! А як ти думав!» – гордо відрізала баба.

«А я, Анцьо, не завто так кажу… просто ти ся в один груб не умістиш… треба буде тя на три часті розрізати!»

«Йой, ти тупаку! А тебе мож ги червака у целофановий міщук забити і нараз закопати. Ти ще май много кури, та зсохнешся вобще, як гусениця у яблокови!»

«Я би ся лишив… Но розумієш… курєніє, такоє діло… як понос… вроді і ганьба, вроді і нефайно, вроді і для здоровля не полєзно… но остановитися не біруєш! Но ладно, я ся постараю! Лем раді тебе!» – заспокоїв дід бабу Анцю.

Повний текст читайте тільки в газеті «Неділя Закарпатські новини».

zakarpatpost.net

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *