Чому в Україні так швидко падають рейтинги президентів

Рейтинг Володимира Зеленського після половини пройденого президентського строку суттєво скоротився і в останні місяці продовжує відчутно зменшуватися, пише газета ЯСНО.

Останні опитування трьох соціологічних компаній демонструють схожі тенденції.

Центр Разумкова давав президенту 26% підтримки в середині жовтня, Київський міжнародний інститут соціології – 25%, а соціологічна група “Рейтинг”, яка опитувала людей на початку листопада, каже про близько 22% підтримки, пише ВВС. Україна.

Попри це, Володимир Зеленський і далі лишається лідером симпатій. Його найближчий суперник Петро Порошенко відстає приблизно на 10%.

Однак розчарування українців президентом через кілька років після обрання не є чимось особливим в українській політиці. Попередники Володимира Зеленського так само помітно втрачали прихильників.

Тенденція падіння – з 2020 року

Падіння рейтингу Володимира Зеленського вперше соціологи зафіксували ще торік.

Якщо у січні-лютому 2020 року Центр Разумкова, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та група “Рейтинг” давали президенту 40-45% підтримки, то через пів року, у серпні-вересні – 25-29%.

Тоді експерти казали про так звану “постковідну” реакцію людей на провал боротьби із коронавірусом, а також на погіршення економічного становища більшості сімей через кризу в економіці, зумовлену пандемією.

Соціологи також фіксували розчарування і втрату надій через те, що обіцянки у передвиборчій боротьбі новий президент не виконує чи виконує не так швидко і не тією мірою, як його прихильники сподівалися.

2021 рік став для президента Зеленського роком подальшого зниження рейтингу.

На початку року він мав 23% підтримки, однак навесні рейтинг почав зростати: у квітні було 28%, влітку – 28-29%.

Але вже восени ситуація знову погіршилася: у жовтні соціологи давали Зеленському 25-26%, у листопаді- 22%.

Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко вважає, що, як і минулого року, розчарування людей зіграло свою роль у зниженні популярності президента. Проте він каже і про конкретні дії, які впливали на настрої опитуваних.

Передусім це запровадження ринку землі, зростання житлово-комунальних тарифів і незначні успіхи у завершенні війни на Донбасі.

Водночас політичні опоненти Володимира Зеленського кажуть про “обвал” його підтримки українцями.

“Це усвідомлення того, що Зеленський, виявляється, не такий простий парубок “з народу”, якого вони собі уявляли. Насправді – він власник “офшорів”… Скандал із Pandora Papers зруйнував їхню мрію-фантазію про “свого” президента, який “зробить всім добре”. І такого не пробачають”, – писав у Facebook представник “Європейської солідарності”, політолог Сергій Таран.

“Хвилеподібна динаміка”

Водночас політолог Петро Олещук звертає увагу на те, що динаміка рейтингів президента “не лінійна, а хвилеподібна”.

За його словами, зараз він повернувся до позицій січня-лютого, коли падіння рейтингу було найбільшим – 23%.

“Тоді воно було пов’язане із соціально-економічною ситуацією та пандемією. Але потім Зеленський активно взявся за відновлення рейтингу і досягнув своєї мети. Це сталося з допомогою механізму РНБО. Були запроваджені санкції проти телеканалів Медведчука, потім самого Медведчука, активніше почали просуватися проєкти “великого будівництва”, – каже він.

Наслідком таких дій було суттєве, майже до 30%, зростання рейтингу влітку, нагадує Петро Олещук.

Осіннє падіння рейтингів політолог пов’язує із соціально-економічною ситуацією, зростанням тарифів, діями уряду навколо вакцинації, яку значна частина українців не сприймає.

“Очевидно, що тепер Володимиру Зеленському знову треба думати, яких активних дій вживати, щоб повертати довіру”, – додає Петро Олещук.

“Рейтингопад” попередників

Соціологи кажуть про те, що довіра до всіх президентів України зберігалася тільки у перший рік президентства, а у наступні роки суттєво знижувалися. Одна з причин – очікування виборців завжди завищені, бо вибори – це завжди нові сподівання на краще.

Водночас соціолог Андрій Биченко зауважує, що хоча тенденція до падіння рейтингів Зеленського спостерігається впродовж останнього року, темпи цього падіння у Володимира Зеленського нижчі, ніж у його попередників.

“Якщо подивитися на попередників Володимира Зеленського, особливо починаючи із Віктора Ющенка, то на початку строку зберігався високий рівень довіри і навіть подекуди його збільшення. Звісно, були сподівання і надії на зміни. Мірою того, як бажані для електорату результати не досягалися, ситуація змінювалася, люди розчаровувалися”, – каже ВВС News Україна Андрій Биченко.

У лідера “Європейської солідарності”, експрезидента Петра Порошенка ситуація була схожою.

Він виграв вибори наприкінці травня 2014 року із 55%. Вже у середині строку його підтримували, за даними Центру Разумкова, трохи більше ніж 16% опитаних, а на кінець президентських повноважень – близько 22%.

Експерти також кажуть, що ставити знак рівності між рівнем довіри до президента і його електоральним рейтингом на момент виборів не варто, бо багато залежать від того, чиї прізвища є у виборчому бюлетені.

Прикладом є ситуація із Леонідом Кучмою та Петром Симоненком у 1999 році.

Тоді за Кучму, який мав низький рівень довіри перед виборами, у другому турі проголосували не лише його прихильники, але й ті, хто не хотів допустити перемогу комуніста Симоненка.

Ситуація із Володимиром Зеленським не менш показова. У першому турі він набрав 30,2% голосів на свою підтримку. А 73% у другому турі – це був показник тих, хто голосував, “аби не Порошенко”.

“73% стали мемом, але якщо говорити про вибори, то все ж таки треба мати на увазі, що це відсотки від тих, хто прийшов на виборчі дільниці, а не 73% від усього населення”, – також додає Андрій Биченко • Більше новин читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост