Воздвиження Хреста Господнього: традиції та заборони
27 вересня православна церква шанує велике (дванадесяте) свято – Воздвиження Чесного Хреста Господнього, або Хрестовоздвиження.
Хрестовоздвиження – друге велике свято у календарі головних церковних богослужінь.
Воздвиження перекладається як “підняття”. У цей день, 27 вересня 326 року, патріарх Макарій підняв хрест з дерева, на якому був розп’ятий Ісус Христос, на різні сторони світу для поклоніння християнам.
Цього дня на всеношній служать особливий чин Воздвиження: під спів “Господи, помилуй!” священники піднімають та опускають хрест на різні сторони світу.
Історія свята Воздвиження Хреста Господнього
Після воскресіння Христа ця святиня зникла на 300 років. На місці, де сховали Хрест, язичники відбудували храм на честь богині Венери. У печері над святинею приносилися язичницькі жертви та відбувалися оргії.
Промислом Божим Хрест Господень було знайдено у 326 році н.е. царицею Оленою, коли зупинилися гоніння на християн, а до влади прийшов імператор Костянтин.
Саме Костянтин попросив маму-християнку (царицю Олену) очолити пошуки величезної святині, бо Хрест Господень мав для нього особливе значення.
Диво для імператора Костянтина
Для імператора Костянтина Хрест Господень мав дуже особливе, сакральне значення. Це був символ його віри, а ще – символ могутності імперії. Якось, напередодні складної битві Костянтин молив Бога дати йому знак Своєї присутності, адже битва була із язичниками, які жорстоко вбивали християн, а своїми пристрастями руйнували Римську імперію. Тоді ж Костянтин побачив у небі великий хрест. А вночі, уві сні йому явився Ісус Христос із хрестом в руці, і сказав йому: “Цим переможеш!”
Вранці, перед битвою, імператор Костянтин віддав наказ – намалювати на всіх знаменах та щитах Хрест Господень. Того разу його війська перемогли величезну складну битву, а для імператора Костянтина хрест став найвеличнішим символом. Він остаточно прийняв православну віру і разом з мамою, царицею Оленою, відновив багато християнських святинь. Саме з того часу християни нарешті могли відкрито сповідувати свою віру, не боячись гонінь, катувань та смерті.
Як знайшли Хрест Господній
Дивним чином після багаторічних пошуків, у 326 році цариця Олена знайшла дерево, на якому був розп’ятий Спаситель.
У Єрусалимі її познайомили зі стареньким євреєм на ім’я Юда, який знав таємну схованку. Після вмовлянь Юда нарешті показав печеру зі сміттям, над якою стояв язичницький храм. Коли відкопали печеру, знайшли у ній три хреста та поруч – табличку: “Ісус Назорей, Цар Юдейський”. Треба було з’ясувати який з трьох – той самий.
Хрести по черзі підносили та прикладали до тіла смертельно хворої жінки. Перші два ніяк не подіяли, але коли до жінки прикладали третій хрест – вона вмить одужала. Крім того, промислом Божим, у цю мить несли труну на поховання. І коли приклали третього хреста, померлий у труні – прокинувся. Таким чином дізналися силу Животворчого Хреста Господнього. Усі, хто чув про це диво, хотіли торкнутися Хреста. Коли людей стало дуже багато, патріарх Макарій підняв Хрест на різні сторони світу зі словами: “Господи, помилуй!”.
Подія підняття Хреста Господнього відбулася 27 вересня 326 року, і з того часу встановлене велике свято.
Символ Хреста
Хрест Господень – головна святиня християн, тому що він символізував місце смерті та воскресіння Господа Нашого Ісуса Христа. Саме через страждання Господа на Хресті людство отримало шанс на спасіння.
Хрест Христов символізує шлях кожного з нас до Господа. Верх Хреста відчиняє Рай, низ Хреста руйнує адські страждання людства, які ми терпіли з часів Адамова падіння. Права та ліва частина, де були прибиті руки Спасителя, звуть до Бога, єднають усі народи, щоб не тільки в Єрусалимі, а усюди, на кожному клаптику землі, якщо тільки людина хоче спастися, Господь почує і прийме її поклоніння і віру.
Хрест – символ життя християнина. Кожен несе свій хрест. Іноді здається, що цей хрест не по силах”, але за православною вірою – Господь не дає нам більше, ніж ми можемо винести. Це – найголовніша мудрість, яка долає багато гріхів і спокус, вбиває ропот та дарує смирення. А де смирення – там благодать Господня. А де благодать, там вічне життя.
Як відзначається Воздвиження Хреста Господнього
На саме свято і протягом тижня після нього проходять церковні служби і богослужіння. Віруючі можуть відвідати таку службу і помолитися іконі Животворящого Хреста. Протягом святкування в храмах виставляють символ Животворящого Хреста, і парафіяни можуть прикластися до святині. Біля святині просять благополуччя, міцного здоров’я та захисту від темних сил.
Якщо немає можливості відвідати церковну службу, то можна помолитися і вдома. Головне робити це з чистими помислами. На Хрестовоздвиження можна зібратися з сім’єю за святковим столом, але страви повинні бути пісними.
Що не можна робити на Хрестовоздвиження
На Воздвиження встановлено суворий піст, тому сьогодні не можна їсти м’ясо, яйця і молочні продукти. Наші предки вважали, що хто сьогодні порушить піст, той згрішить.
У це свято не можна лаятися, сваритися з рідними, мстити і заздрити.
Народні прикмети сьогодні забороняють гуляти в лісі. Наші предки побоювалися нечисті і змій, які, за повір’ями, виповзають на землю в цю дату. Однак церква ці заборони не підтверджує.
