В Ужгороді вшанували пам’ять видатного сина Закарпаття – професора УжНУ Василя Попа

У Народному літературному музеї Закарпаття відбулося урочисте вшанування творчості світлої пам’яті Василя Степановича Попа – колишнього багаторічного очільника обласної організації НСП України, якому виповнилося б сьогодні 90 років.

Участь у меморіальному заході взяли: заступник голови Закарпатської обласної ради Андріана Сушко, заступник Ужгородського міського голови Василь Гомонай, письменники, літературознавці, колишні колеги та рідні Василя Степановича.

Завідувач музею Василь Густі зазначив, що Василь Поп – відомий літературознавець, критик, науковець, громадсько-культурний діяч, для багатьох закарпатців був добрим другом, наставником, порадником, який вмів розпізнати у творчій людині майбутнього поета чи письменника. Його праці були націлені на збереження імен митців старших поколінь. Він був самовідданим трудівником на ниві української духовності, щирим патріотом України, люблячим сином Срібної Землі.

Андріана Сушко розповіла, що будучи студенткою філологічного факультету Ужгородського університету захоплювалася лекціями Василя Степановича із спецкурсу «Сучасна література Закарпаття», та добре пам’ятає його як надзвичайно щиру, чуйну, інтелігентну людину. «Це людина із Великої літери, яка виховала багато студентів, аспірантів, майбутніх викладачів. Його академічна робота була націлена на розвиток літературознавства у рідному краї, адже Василь Степанович був щирим патріотом рідного краю», – зазначила посадовець та подякувала організатором за таке тематичне зібрання, адже нині надзвичайно важливо берегти пам’ять про видатних закарпатців.

Як зростав та піклувався про рідних, близьких та радо допомагав усім, хто потребував його підтримки – розповів рідний брат Василя Степановича, професор УжНУ Степан Поп. Він відмітив, що його брат був йому і наставником по життю та завжди навчав бути справедливим, сумлінно працювати та сіяти зерна добра і справедливості у житті.

Колишні колеги тепло згадували, про те, як Василь Поп у непрості часи завжди допомагав письменникам, щиро піклувався про літературну долю рідного краю, відтак його називають літературним літописцем Закарпаття.

Довідково:

Поп Василь Степанович народився 27 січня 1933 р. в с. Рокосові Хустського р-ну на Закарпатті в сім’ї робітника. Закінчив філологічний факультет Ужгородсько го університету (1954). Деякий час працював учителем середньої школи, згодом – завідуючим кафедри теорії і зарубіжної літератури Ужгородського університету, завідуючим кафедрою української літератури, головою правління Закарпатської організації Спілки письменників України, член Ради художньої літератури СПУ. Кандидат філологічних наук. Автор літературознавчих книжок “Струмки великої ріки” (1961), “Юрій Гойда” (1963), “Гори і люди” (1997- про письменника Павла Цибульського), “Юрій Мейгеш” (1997), “Творчість Михайла Томчанія” (1997), “Василь Фенич” (1997).

Його перу належать рецензії, оглядові й аналітичні статті, що друкувалися в обласних та республіканських газетах, журналах, альманахах, колективних збірниках, енциклопедіях.

Пресслужба Закарпатської облради