Валерія – Героїня 128 Закарпатської бригади, яка жорстко протистоїть ворогу
Допис оприлюднила 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада
128 бригада в обличчях
Валерія, «Оса» – оператор «Стугни», молодший сержант
«Ми знищили російський танк на максимальній відстані – за 4,6 кілометра від нашої «Стугни»
– Минулого місяця мій підрозділ стояв у Донецькій області на околиці села. І один російський танк узявся постійно «кошмарити» наші позиції – виїжджав на пів хвилини, вистрілював 4 – 6 разів і зразу ховався в укриття. Танковий обстріл, це, кажучи по-армійськи, повний «піпець», тому мені поставили задачу вистежити й знищити ворога. Але засікти його виявилося дуже важко, тим більше, що танк іноді стріляв із закритої позиції. Сектор огляду в мене був великий, тому довелося кілька разів міняти вогневу точку і довго чекати. Ми вистежували цього танка цілий тиждень і не викрили себе, хоча над нами періодично літали ворожі дрони.
Того дня ми зайняли вогневу позицію – встановили «Стугну», а самі сховалися метрів за тридцять. І тут я почула, як десь почав працювати танк – один постріл, другий… Стала шукати через монітор – повернула вправо, ще правіше. І нарешті побачила його. Танк стояв на відстані понад 4,5 кілометра лобовою бронею прямо на нас, а гармата повернута в бік села, де стояв наш підрозділ. Я перевела важіль у положення «on», почекала, поки на моніторі запрацює інформаційне поле, і зробила пуск. Вилетіла ракета, яку я вела до самого танка. За кілька секунд – влучення, вибух і дим! Думаю, екіпаж одразу загинув, дуже сподіваюся на це. Як показали заміри, танк вдалося знищити на максимальній відстані, він стояв за 4,6 кілометра від нашої «Стугни». Я одразу доповіла по рації – танк знищено, і туди ще додатково вдарила наша арта.
Після влучення в мене не було сплеску адреналіну, не хотілося стрибати від щастя. Але з’явилося відчуття внутрішнього задоволення, що вдалося виконати завдання, і що на кілька ворогів (напевно, досвідчених) стало менше.
Раніше я працювала з протитанковим ракетним комплексом «Корсар». Скажу, що «Стугна» набагато краща – ракета тут потужніша, дальність ураження цілі більша, а розрахунок може робити пуск дистанційно й бути у відносній безпеці.
Цей танк став уже моїм третім. Перші два я знищила минулого року в Запорізькій області.
