«Я знав, що наша праця необхідна людям»: історія мукачівського пенсіонера ОВС, який ніс службу ліквідатором у зоні ЧАЕС
26 квітня в Україні згадують одну з найбільших техногенних катастроф у світі – аварію на Чорнобильській АЕС та вшановують ліквідаторів її наслідків.
Минуло вже 37 років з дня катастрофи, яка забрала понад пів мільйона життів. Наслідки аварії ЧАЕС могли бути ще більшими, якби не героїзм і самовідданість людей, які ліквідовували катастрофу і тих, хто заплатив за це власним життям і здоров‘ям.
Своїми спогадами ділиться ветеран органів внутрішніх справ Олексій Юрійович Гичка, який пройшов випробування Чорнобиля.
Колишній працівник міліції, а нині ветеран МВС, полковник міліції у відставці Олексій Гичка був одним із тих закарпатських правоохоронців, хто брав участь у ліквідації катастрофи. На той час він, двадцятирічний лейтенант, проходив службу у Відділі охорони Мукачівського відділу міліції.
Правоохоронець був направлений для несення служби до міста Чорнобиль Київської області.
«У травні 1988 році я був відряджений на ліквідацію наслідків аварії. «Іржавий ліс», пустельна дорога, села, залишені будинки, напівзруйновані та занедбані алеї, – згадує Олексій Юрійович. – Майже два місяці я пробув там. Основним нашим завданням було забезпечення охорони громадського порядку у місті, охорона та збереження державних об’єктів, перевірка транспортних засобів, вантажів, особистих речей. Ми стежили, щоб люди нічого не вивозили із зони ураження, виявляли мародерів тощо. Здавалося, неповні два місяці роботи в зоні чорнобильської катастрофи – це невеликий термін, але він залишив свій слід в пам’яті та на здоров’ї кожного з тих, хто побував в Чорнобилі».
Відрядження молодого офіцера у Чорнобильську зону закінчилось у липні. Повернувшись додому на Закарпаття, у Мукачево, через проблеми зі здоров’ям, які виникли після участі у ліквідуванні, міліціонер близько пів року перебував на лікарняному.
Далі Олексій Юрійович продовжив службу у Мукачівському відділі міліції, де пропрацював до самої пенсії. Роботі у міліції присвятив 27 років свого життя. Офіцер жодного разу не пошкодував про своє небезпечне відрядження.
«Тоді мною керувало почуття патріотизму та обов’язку. Я знав, що наша праця необхідна людям», – зізнається Олексій Гичка.
Разом із Олексієм Юрійовичем схиляємо голови в пошані до всіх ліквідаторів катастрофи, до тих, хто жертвував собою заради інших, чиї серця були сповнені не страху, а відваги і відданості людям, повідомляє поліція Закарпатської області.
