13 грудня УПЦ за юліанським календарем вшановує пам’ять святого апостола Андрія Первозванного

Сьогодні, УПЦ вшановує пам’ять святого апостола Андрія Первозванного, людини, яка першою принесла християнську віру на землі України.

передплати газету Поради Здоров’я на своїй пошті 💛 індекс 89266 💙 замовляй рекламу в газету 067 666 90 90

Його подвиг має неоціненне значення для долі усього українського народу. Апостол Андрій відкрив нам Божий шлях до спасіння, долучивши до християнського світу не одне покоління українців. Саме тому апостол Андрій Первозванний особливо вшановується в Україні, де побудовано багато храмів на його честь.

Апостол Андрій був братом первоверховного апостола Петра і походив з міста Віфсаїди, що в Палестині. З юних років він надавав перевагу духовним, вічним цінностям і тому коли почув проповідь Іоана Хрестителя про покаяння, став його учнем. Іоан смиренно називав своє служіння лиш звісткою про прихід Того, Хто стане втіленням усіх старозавітних пророцтв, усіх очікувань людства. Тому коли він, вказуючи на Господа Ісуса Христа, мовив: “Ось Агнець Божий, що бере на Себе гріхи світу!”, Андрій відразу пішов за Христом. Потім Андрій покликав свого брата Симона, якого пізніше Господь назвав Петром, тобто скелею. Андрій став першим послідовником Ісуса Христа, тому й одержав найменування Первозваний.

Андрій Первозванний, один з найближчих учнів Христа, був серед тих небагатьох вибраних Спасителем, хто бачив певні чудеса, знамення, яких не бачили інші апостоли.

Церковне передання свідчить, що, після того, як Господь вознісся на небеса, апостоли, сповнившись Духа Святого на день П’ятидесятниці, кинули жереб для того, щоб розподілити краї, де проповідувати. І апостолу Андрію випав жереб проповідувати в країнах Скіфських – у Північному Причорномор’ї. Тобто, і на наших, нині українських землях.

Саме тому це свято є особливим святом для нас, українців, бо апостол Андрій Первозванний вважається засновником Української Православної Церкви. Його слово було першим словом проповіді Євангелія, Словом Христовим, сказаним в землях сучасної України.

Він проповідував у Причорноморських містах-колоніях, руїни яких і досі існують на півдні України, зокрема в Херсонесі у Криму. Як оповідає літопис, довідавшись, що неподалік є гирло Дніпра, він вирішив піднятися по ньому. Преподобний Нестор-літописець розповідає, що одного разу Андрій Первозванний разом з учнями заночував на березі Дніпра під горами, а коли прокинувся, вказав учням на це місце: “Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, тут буде місто велике і Бог збудує багато церков”. І благословивши ці гори, піднявся на них і поставив хрест.

За твердженнями літописця, це відбулося саме там, де сьогодні побудований Київ. А місце, де стоїть Андріївська церква – один із символів сучасного Києва, саме та гора, на якій апостол Андрій поставив свого хреста, пише пресслужба Київської Патріархії.

Повернувшись у Грецію, апостол Андрій зупинився у місті Патри, що на березі Коринфської затоки. В цьому місті апостол Христів багатьох зцілив від хвороб через покладання рук, в тому числі і знатну жительку Патр Максиміллу, яка щиросердечно увірувавши у Христа, стала ученицею святого апостола Андрія. Але як завжди, коли добро має успіх, тоді злі сили повстають, прагнучи знищити світло любові. Місцевий правитель Егеат загорівся ненавистю проти апостола. Правитель назвав проповідь ученика Христового безумством і, як безумного, засудив апостола до страти. Прагнучи припинити поширення вчення, яке проповідував апостол Андрій, Егеат хотів залякати жителів міста, показуючи, які страждання чекають на того, кого виявлять винним у прихильності до апостольського вчення. Анітрохи не злякавшись присуду, апостол Андрій у натхненній проповіді перед присутніми розкрив духовне значення страждань Спасителя за увесь людський рід. Егеат наказав, щоб апостола розіп’яли, але не так, як Христос був розіп’ятий — за наказом правителя святого Андрія прив’язали до хреста мотузками, щоб продовжити його страждання. Хрест, на якому розпинали апостола був у вигляді латинської букви «х» і до нашого часу така форма хреста називається «андріївською». Мученицька кончина апостола Андрія Первозванного, як можемо судити на основі історичних пам’яток, сталася у 62 році по Різдві Христовому.

ЗакарпатПост