Що означає в закарпатської ґаздині, якщо тріскається паска
На Закарпатті існує дуже багато традицій, які досі пам’ятають у селах. Із Великоднем пов’язано чи не найбільше з них.
Цю історію розповів 38-річний передплатник газети «Поради», який разом з родинною вже багато років регулярно читає газету.
За його словами, коли паски пеклися, всі жінки дуже боялися, щоб вони не полопалися. На це у них були свої забобони – мовляв потім людина хворітиме, у родині не буде достатку і всяке таке. Утім найімовірніше, що головною причиною було те, що нікому не хотілося нести до церкви негарну, невдалу пасочку, адже закарпатські ґаздині завжди між собою змагалися – хто найкраща.
Одним словом – випікання пасок – це був цілий ритуал. Потім у суботу вибирали найкращу паску і клали її у кошик для освячення. Алкоголь туди не ставився, хоча зараз у деяких куточках області прийнято святити вино. Зате ставилася ковбаса, шинка, що є абсолютно нездоровою їжею. Ставився також домашній сир, яйця, а також фрукти.
Після освячення пасок закарпатці чимдуж поспішають додому. Хто швидше прийде – у того буде краще вестися господарство. Помолившись, господар бере паску, хрестить її ножем, зрізає з чотирьох боків окрайчики і дає худобі. Під час трапези усі стежать за тим, щоб крихти з освяченого не падали на підлогу. Ніщо з освяченого не сміє пропасти.
Підпишіться на наш Телеграм https://t.me/zakarpatpost
