Як працюють “центри комп’ютерної діагностики”?

“Я хоч не помру… зараз?”. Кілька хвилин тиші й кремезна вже немолода жінка піднімає на мене очі. Її незвичайно довгі й великі пальці все ще щось перебирають на столі.
— Це ж вилікувати можна, правда?

— Це не лікувати, це відновлювати треба. Але все маєш робити чітко, як я напишу, — суворо відчеканила Світлана Федорівна.

І раптом підвищує голос: «Лікуйся, дурепо!!!»

Я все терплю. Моє завдання — перевірити, як працюють центри «комп’ютерного діагнозу», що заполонили всі міста країни. Перевірити на собі.

«Детальну інформацію про стан усіх органів і систем організму ви можете отримати в Медичному центрі Тяньші. Прийом ведуть спеціалісти вищої категорії» — над оголошенням номер мобільного.

Двері офісу в самісінькому центрі міста відчиняє молодий хлопчина.

— Ви до Світлани Федорівни? — поправляє недолуго зав’язану краватку.

Киваю.

— Зачекайте тут — вона підійде до вас.

Зала наповнена жінками бальзаківського віку, які розсілися парами. Помаранчеві стіни розбавляють плакати з китайцями, які рекламують БАДи, килимки з Буддою та шафа, вщерть забита пакунками та капсулами на продаж.

— …клітковину розводьте 300 грамами води. І о п’ятій ранку. П—Я—Т—І—Й, — пронизливо повторює працівниця. Паралельно щось рахує на старенькому мобільному — 1200 та ще 43 гривні.

Доглянута рудоволоса жіночка, яка увесь час активно за нею записує, не вагаючись, дістає гроші з сумки.

— Машенько, проходьте!

У зовсім вузькому як труба приміщенні весь інтер’єр — стіл та кілька стільців уздовж стіни. Ані УЗД, ані рентгену, ані пробірок для аналізів.

— Вік, зріст, вага? — починається «діагностика». — Операції були?

Необережно згадую про гайморит, з яким тиждень пролежала у лікарні.

Без жодної реакції з-під столу дістає схожу на дитячу рацію коробочку, з якої в різні боки стирчать дроти.

— Органи у нас парні, тому будемо дивитися по черзі, — пояснює принцип «професіонал вищої категорії».

Не чекаючи на відповідь, затискає один дріт у моїй долоні, іншим тицяє в різні місця на моїх руках та ногах.

— 73, 82, 70, — заповнює показниками з приладу табличку. На моніторі поступово вимальовується графік.

Обличчя Світлани Федорівни бліднішає.

— У лікаря давно була? І як так можна… Тут же все, просто все, — не знаходить слів. — Мама жива ще?

— Угу, — вичавлюю з себе.

— Так от у мами теж усе погано… У вас же цукор жахливо стрибає!

— Зір думаєш від комп’ютера падає? Так? А от і ні. Це все твій цукор.

Я не скаржуся на зір, але гублюся. «Професіонал вищої категорії» робить коротку промову про важливу роль гормонів, які в мене не в порядку. І вирок.

Порушення роботи підшлункової, що призводить до поступової втрати зору, пневмосклероз — проблеми з легенями, міо­кардіодистрофія — ураження серцевого м’яза. І так для ВСІХ БЕЗ ВИНЯТКУ органів. Перелік моїх хвороб займає два аркуші.

— Дітей поки мати не можеш. І не треба тобі! Себе вилікувати маєш, — добиває Світлана Федорівна.

— Ось тут усе, що треба купити. Але починати треба негайно. Час нещадний. Тим паче зараз гарний наростаючий місяць — саме час для очищення організму.

Очищення має тривати одинадцять днів, потім контрольна повторна діагностика, за нею — реабілітація.

Дистриб’ютор у залі обіцяє ціни «зі складу» і нараховує мені 1300 гривень лише за «очищення».

Кардицепс, омега, лянь-янь, антиліпідний чай, неоселен та подвійна целюлоза.

Йду перевіряти.

Двічі на день замірюю рівень цукру у крові, який за «комп’ютерною діагностикою» «стрибає». Показники — 4,4 та 4,6. Тоді як норма від 3,9 до 5,8.

Висновок від офтальмолога з провідного столичного Центру хірургії ока: праве око +1, ліве +1.

Флюорографія. Висновок — здорова.

Серце і справді болить, але це від нещасного кохання. Кардіограма не знаходить відхилень.

Жодна зі «встановлених» рацією з дротами хвороб не підтверджується ані аналізами, ані консультаціями лікарів.

«Сонечко, якби все це в тебе було — ми би вже не розмовляли!», — вивчає мої два аркуші дільничний терапевт Тетяна Перевій. Мій «діагноз»   (а Таня моя подруга і знає, що в моїй медичній картці лише один запис — гайморит) доводить її до сміху.

«На такі «нетрадиційні діагнози» ані я, ані мої коллеги уваги вже не звертаємо. Не раз доводилося переконувати бабусь, що немає у них, наприклад, зі щитоподібною проблем. Все в порядку. Натомість краще би вони про серце своє подумали», — висловлює ставлення до «комп’ютерної діагностики» лікарка поліклініки.

Звертаюся до МОЗ України. Виявляється, що апарат «Здоров’я», яким «діагностувала» мене Світлана Федорівна, має офіційну ліцензію Міністерства.

Перепитуємо, чому видаються такі ліцензії.

«Міністерство реєструє і видає ліцензії на дуже багато приладів. Адже кожна людина має право обирати, як проходити діагностику. Натомість результати діагностики на таких апаратах не можуть сприйматися лікарем як офіційні. Нормативна база має конкретний перелік визначених методів діагностики, в який комп’ютерна діагностика не входить», — відповідає головний державний орган по здоров’ю.

І радить пацієнтам звертатися до лікарів, якщо результати «діагностики» викликають підозри.

Ще «Свідомо» знаходить учасника семінару для продавців БАДів.

— Перше що спало на думку, коли усе це побачив — «секта», — починає свою розповідь Павло. — Сидять переважно одні вже немолоді жінки, штучно посміхаються і постійно кивають головами.

Павло згадує, як після півгодинного знайомства з новими продуктами тренер перейшов до розділу «Як більше і успішніше продавати».

— Для початку нам одразу пояснили, що треба уважно дивитися на людину. Для кожної вікової категорії є свої діагнози! Це найголовніший принцип роботи.

Для молодих чоловіків — це проблеми з потенцією. Чоловіки цього соромляться, тому і йдуть не до традиційних лікарів, а до нас. Ми ж маємо цей момент відчути і не відпустити клієнта, — намагається дослівно процитувати «вчителя» Павло.

Для старших чоловіків головна проблема простатит.

— З жінками складніше, але й ведуться вони легше, — згадує настанови. — Вибір болячок для слабкої статі ширший — від загрози раку грудей до гормонального збою.

Ось тобі вони би робили ставку на жіночі проблеми, — влучає в десятку Павло. — Логіка проста. Чому дівчата твого віку йдуть до цих шахраїв? Бо це остання надія. А чого ви всі зараз хочете? Дітей — у такому віці всі думають про дітей.

І справді думаю.

Що продають центри «комп’ютерної діагностики»?

Всі прописані мені ліки — біологічно активні добавки (БАДи). «Свідомо» минулого року робило розслідування, як їх продають під виглядом ліків. Вони можуть допомогти, наприклад, від авітамінозу. Але ліками вони не є. І вилікувати серйозну хворобу цими препаратами нереально.

***

ДО ТЕМИ
Медичну «благодійність» в Україні візьмуть під контроль?

Антимонопольний комітет зацікавився українськими медичними закладами, де вимагають астрономічні суми як «благодійну допомогу». Після проведеного розслідування в АМКУ встановили, що медичні заклади самостійно встановлюють розміри добровільних внесків залежно від виду медичної послуги.

«Благодійні пожертви є завуальованими платними послугами, нав’язування яких може призвести до порушення законодавства та негативних наслідків для споживачів. Хоча нашим законодавством передбачена сплата добровільних благодійних внесків до будь-яких розмірах, прийнятних для споживачів», — повідомили в прес-службі АМКУ.

На вимогу комітету, МОЗ направило до медзакладів роз’яснювальні листи з проханням дотримуватися закону під час збору добровільних внесків від споживачів. Однак ясно, що ефекту від цих листів не буде. Тим часом експерти стверджують, що контролювати благодійну допомогу неможливо. У той же час і без неї вітчизняна медицина існувати не здатна.

«Як можна контролювати благодійність, якщо в нашому законодавстві не написано, що цього робити не можна? Благодійні внески можна збирати хоч на паперті, хоч на вокзалі. Якщо наводити порядок, тоді треба ці внески взагалі заборонити», — заявив Віктор Сердюк, віце-президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів.

За його словами, цього року на медицину в бюджеті передбачили 41 млрд. грн. Разом із тим ще щонайменше 30 млрд. грн. піде на вітчизняну медицину з кишені простих громадян.

«Приблизно 16—20 млрд. грн. українці витрачають на ліки. Крім того, лягаючи в лікарню, несуть із собою і постільну білизну, і їжу, і плівки для рентгену. Виходить, лише 10—15 % із цієї суми складають безпосередньо грошові внески. Це 3—5 млрд. гривень на рік. Добре, якщо ці гроші отримують лікарі, які надали пацієнтові якусь послугу», — пояснює пан Сердюк.

Експерт упевнений, що одним з виходів із ситуації, що склалася, може стати введення цільових благодійних внесків: «на постільну білизну», «на інструменти»… Проте контролювати їх вико­рис­тання мають самі пацієнти, які можуть організовувати спеціальні наглядові ради.

***

Не всі ліки будуть за рецептом

Міністерство охорони здоров’я України повідомляє, що інформація, розтиражована деякими засобами масової інформації, про те, що від 1 грудня українців примусять купувати ліки тільки за рецептами, є дещо викривлена і така, що не відповідає дійсності.

МОЗ України наголошує: безрецептурні ліки громадяни, як і раніше, можуть купувати в аптеках без рецепта. Зміни відпуску ліків будуть стосуватися лише лікарів і фармацевтів та будуть введені з метою посилення контролю за виписуванням та відпуском рецептурних лікарських засобів.

Саме з цієї причини МОЗ України розробило проект наказу «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 19.07.2005 № 360» (http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20101020_p.html), яким передбачено зміни у оформленні рецептурного бланка виключно на рецептурні лікарські засоби. Безрецептурні медикаментозні препарати громадяни, як і раніше, зможуть купувати в аптечних мережах без лікарської виписки.

Рецепти будуть виписуватися хворому за наявності відповідних показань із обов’язковим зберіганням верхньої частини виписаного рецепта, до лінії відриву, та записом про призначення лікарських засобів чи виробів медичного призначення в медичній документації (історія хвороби, медична карта амбулаторного чи стаціонарного хворого).

Рецепти виписуються у двох примірниках. Перший примірник — для пре­д’яв­ле­ння в аптеці або аптечному пункті, другий примірник (з позначкою «для хворого») залишається хворому. Рецепти залишаються і зберігаються в аптеках та аптечних пунктах.

У разі відпуску меншої, ніж виписано в рецепті, кількості лікарського засобу ставиться штамп «Відпущено» і робиться відмітка про кількість відпущеного лікарського засобу та рецепт повертається хворому, з одночасним оформленням сигнатури на відпущені лікарські засоби з зазначенням всієї інформації, вказаної в рецепті, яка залишається і зберігається в аптеках та аптечних пунктах. За такими рецептами ліки відпускаються до досягнення кількості, призначеної лікарем.

Рецепти (ф.-1) та сигнатури на рецептурні лікарські засоби зберігаються в аптеках та аптечних пунктах протягом одного кварталу (не враховуючи поточного кварталу).

Пацієнт зможе отримати призначені йому медичним працівником лікарські засоби при пред’явленні рецепта в аптеці або аптечному пункті.

Відпуск рецептурних лікарських засобів з аптечних кіосків заборонений.

У разі відсутності в аптеці лікарського засобу, виписаного лікарем, пацієнтові, за його згодою, може бути запропоновано лікарський засіб за іншою торговельною назвою, але з такою самою діючою речовиною (за міжнародною непатентованою назвою), формою відпуску та дозуванням, як і лікарський засіб, виписаний у рецепті. Зазначена норма не поширюється на лікарські засоби, які відпускаються безоплатно і на пільгових умовах, та ті, що підлягають предметно-кількісному обліку.

Марія Землянська, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «РІО»