Коли на Закарпатті очікувати “бабине літо”?
Осінь може початися з дощів, але потім ще порадує теплом
Літо, що минуло, виявилося примхливим і дуже відмінним від торішнього – аномально жаркого й засушливого. Різкі зміни погоди від прохолодної з грозами та шквалами до спеки й навпаки створили враження – особливо в гірських районах, – що справжнього тривалого тепла й не було. Дощовий серпень зі зливами ледь не кожні 2-3 дні тільки посилив це відчуття. А чого ж нам чекати в вересні?
Із цим запитанням «Закарпатка» звернулася до заступника начальника обласного центру з гідрометеорології Василини Блох. «Коли середньодобова температура повітря стає меншою за +15°, закінчується метеорологічне літо й починає відлік часу осінь. Зазвичай, за окремими винятками на кшталт надзвичайно теплої осені 2000-го, це відбувається в кінці другої декади вересня. Цей місяць уже може «подарувати» полонинам краю перший сніговий покрив на тлі ще зеленої лісової ковдри на схилах гір, але ненадовго. Справжня зима далеко. Стосовно цьогорічного вересня, то його початок обіцяє продемонструвати погодне різноманіття: скоріше всього, спершу будуть дощі й кілька прохолодних днів, але найбільше – ще теплих, із температурами повітря вдень до 22 – 27° тепла. Друга декада теж порадує теплими сонячними днями, іноді випадатимуть дощі», – розповідає Василина Іванівна.
Продовження літа у вересні в народі називають «бабиним літом», яке розпочинається в кінці серпня. За словами Василини Блох, у цей період яскраво світить сонце, і стовпчик термометра може піднятися до позначки плюс 25 – 29°. Відмічаються й рекорди: 34° тепла в тіні зафіксували в вересні 2008-го, а на День знань у 2012-му в Берегові взагалі повітря нагрілося до +34,5° – такої спеки в перший місяць осені не було за всі 68 років спостережень. Натомість дощовий і холодний вересень трапляється рідко. У цьому плані запам’ятався 1984-й, коли в гірських районах у перший місяць осені випало понад 200 мм дощу – потрійна норма. А найхолодніший вересень відмічений в області за всі роки спостережень у 1959-му. Тоді мінімальна температура повітря становила 3,1° морозу, а середньомісячна була нижчою за норму на 3°.
Розповіла нам Василина Іванівна й про перспективи урожаю: «Для вегетації пізніх сільськогосподарських культур агрометеорологічні умови в краї складалися неоднорідно й залежали від кількості опадів. Загалом у серпні часті дощі й послаблення спеки забезпечили в низинно-передгірних районах оптимальне зволоження, а в горах під картоплею ґрунт був навіть перезволоженим. Покращилися погодні умови в плані накопичення вологи й під посів озимих, який починається наприкінці другої декади вересня». Метеоролог каже, що всі сільгоспкультури в області досягали повної або неповної стиглості вчасно, а середньостиглі сорти винограду в низинних районах – навіть на три тижні раніше за норму. Утім, про урожай на ті чи інші культури можна судити за цінами на ринку: раз продають задешево – значить вродило, ну а якщо правлять дорого – навпаки.
Мирослава Галас, “Закарпатська правда”