Закарпатські Робінзони Крузо виживають як можуть

[Total: 0    Average: 0/5]

Таємничий Боздоський парк завжди привертав увагу громадськості.

Хоч наразі більша його части занедбана і заросла чагарниками… у ньому живуть… і не лише дикі тварини.

Журналіст zakarpatpost.net днями знайшов там сліди людини… не первісної, але явно бездомної.

Із усього видно, що там мешкали закарпатські робінзони.

Останнім часом проблема безхатченків стає все більш актуальною. Бомжів стає все більше.

Ті, хто залишився без даху над головою, шукають притулок абиде.

Багато хто з ужгородців пам’ятає чоловіка на ім’я Міша, який підносив продавцям товар на зелений ринок, що на площі Корятовича. За це отримував по 3-5 гривень. Безхатченко не просив від людей грошей, просто допомагав їм, а коли йому давали більше, наприклад, 10 гривень, гадав, що банкноти фальшиві.

Коли його питали, де він ночує, казав, що в районі ОДА, у колекторі на трубі… поруч зі щурами.

Іншим разом наголошував, що біля Сливки. На запитання, біля якого саме, наголошував, що біля колишнього ректора УжНУ… на кальварії… біля могили.

Мав цей чоловік і сестру в Ужгородському районі. І якось навіть вона забрала його до себе жити, але він невдовзі знову повернувся до Ужгорода.

У підвалах та люках ночували свого часу й інші бездомні. Куди вони перебралися тепер – залишається таємницею.

Мешканці Боздоського парку, скоріш за все, також безпритульні.

Зокрема, біля місця, де вони облаштували собі намет, є багато сміття, одяг, посуд.

Імпровізована альтанка, видно, слугувала їм укриттям від опадів. Там вони й ночували, застеливши землю пінопластом, аби було хоч трохи тепліше.

Намет же сховали у зарості, подалі від людського ока. Ймовірно, зараз у ньому ніхто не мешкає, однак колишні пожитки також власники не забрали.

Між посудом є задимлена кружка, миски, каструлі. Їхні господарі готували собі їжу на багатті. Складається враження, що жили вони не просто у спартанських умовах, а як на фронті.

Невідомо, чому безхатченки залишили там речі, куди поділися зараз, що їх вигнало із парку, та й взагалі скільки їх там було.

На жаль, проблема соціально незахищених краян на державному рівні зводиться до сухих статистичних звітів, підраховування кількості безпритульних, яких і так не можна порахувати, а не у допомозі їм повернутися до нормального життя.

Ніхто не каже, що безхатькам треба відкривати рахунки у банках, але бодай елементарно підтримати, у тому числі – психологічно та харчами – можна. В європейських країнах давно відпрацьовано  комплексну систему роботи з ними. Вона опирається на співпрацю міжнародних інституцій, держави, та громадських організацій. В Нідерландах (там найменша кількість безпритульних — одна особа на тисячу громадян), близько ста двадцяти організацій надають майже 250 видів послуг бездомним. До переліку, окрім харчування та забезпечення ночлігом, обов’язково входять психологічна, соціальна, юридична послуги. У нас же – безпритульних переважно вперто не помічають… ні держава, ні суспільство.

zakarpatpost.net

 

Comments are closed.