Як на Закарпатті янко-чай збирають
В Карпатах завершується сезон іван-чаю.
Величезні світло-фіолетові ділянки з півтораметровими рослинами облюбували простори полонин. На жаль, ця рослина так і не стала візитівкою Закарпаття, хоча володіє неймовірними смаковими і лікарськими властивостями, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».
Чашка чаю замість аптечки
Іван-чай – справжня комора природи і універсальна домашня аптечка.
– Українцям іван-чай був відомий ще й як копорський чай, або ж кипрій – за назвою села, де відкрили спосіб його ферментації. А в деяких селах Перечинщини, що на Закарпатті, місцеві називають рослину не інакше як Янко-чай, – розповідає газеті «ПОРАДИ» біолог Іванка Калинич. – Наукова назва рослини – хаменерій вузьколистий.
У народній медицині іван-чай використовувався з незапам’ятних часів, він відновлював сили, допомагав при порушеннях сну, лікував головний біль, приводив в норму серце. Плюс до всього у чаю приємний смак і він добре втамовує спрагу.
– Листя і квіти рослини необхідно збирати в момент рясного цвітіння, тобто з липня по серпень і тільки в суху погоду, – дає поради біолог. – Існують кілька способів ферментації сировини, але я розкажу про найпростіший: після збору листки рослини зсипають в тінь і чекають, поки маса трохи зів’яне. Після цього листя ретельно мнуть, розгортаючи між долонями, щільно укладають у великі скляні банки. Але закривають їх не кришкою, а вологою тканиною. І залишають при кімнатній температурі на півтори доби. Потім ферментовану (таку, що виділила сік) масу дістають і просушують при +95-1000С. Так рослина зберігає всі свої корисні властивості.
Іван-чай збирали в наволочки
У Володимира та Оксани Русин із Ужгорода троє дітей. І всі вони просто обожнюють чай з кипрію. У середині липня родина щороку спеціально їздить на полонину Руна, що у Перечинському районі, аби запастися листям іван-чаю на зиму. Там цілі поля квітучої рослини.
– Збір чаю – це справжнє задоволення, – каже Оксана. – Технологія збору дуже проста: береш у руку стебло і проводиш долонею зверху вниз. Рослина при цьому не псується, не гине, продовжує далі цвісти. Зелені листочки відриваються легко і дві невеликі наволочки, які ми з собою беремо, наповнюються швидко.
Наступний крок – підсушування. Зібрані листочки першу добу повинні відлежатися.
– У нас є дача в мікрорайоні Шахта, тож ми розстеляємо урожай в сараї на полицях. Там і не спекотно, і повітря свіже, – розповідає Оксана. – Через добу прив’ялене листя ми приносимо додому і починаємо скручувати. Можна скручувати в ручну – між долоньок, кожен листочок. А можна простіше – через м’ясорубку перемолоти. Це називається ферментація. Хоча, звичайно, терпінням і силою тут теж треба запастися. Листя важке, через м’ясорубку йде повільно, але зате аромат приємний який…
Отриману після перекрутки масу необхідно ще на добу залишити. Для цього її розсипають на деко і залишають на вторинне просушування. І тільки на третій день приступають до справжнього сушіння чаю. Для цього підійде і духовка, і спеціальна сушарка.
Висохлий чай виходить чорний, легкий. Ароматом нагадує вишню. Розфасовують його по невеликих паперових пакетах, складають у коробку і відправляють в сухе місце.
– Домашній чай п’ємо постійно, – долучається до розмови Володимир. – Спочатку ми ділили порівну: половину іван-чаю змішували з половиною звичайної заварки. Потім спробували заварити тільки іван-чай – сподобалося більше. Однак є відмінність між листям, які скручені вручну, і те, що пропущене через м’ясорубку. У першому варіанті чай за смаком терпкіший.
Користь від іван-чаю, за словами Русинів, вони відчули відразу – весь рік діти практично не хворіли. Але найголовніше, кажуть, це те, що в їхній родині з’явилася нова традиція… і враження, які весь рік потім згадуються за чашкою чаю.
Пийте, але будьте обережні
Про користь напою, мабуть, не сперечається вже ніхто. У кипрею вузьколистого у великій кількості містяться цінні мікроелементи і вітаміни. Але якщо настої і відвари безпосередньо з лікарської рослини можна пити в певних дозах і недовго, то ферментований чай – власне, в «чайних» кількостях. Причому в ньому взагалі немає кофеїну.
За спостереженнями одного із споживачів чаю Михайла Данка, напій з іван-чаю здатний тонізувати і заспокоювати, він зігріває і знімає головний біль. Він витримує до семи заварок, не втрачаючи смаку і якості. Хоч весь день пий – чого зі звичайним чорним чаєм робити не можна ні в якому разі.
Однак лікар застерігає у безконтрольному вживанні напою.
– Іван-чай – прекрасний народний засіб для підвищення імунітету, – говорить терапевт Іванка Якубець. – Якщо щодня випивати по чашці такого напою – ніякі вітаміни не знадобляться. Також він має заспокійливу і протизапальну дію, нормалізує артеріальний тиск. Такий чай покращує травлення, регулює роботу шлунка. Але потрібно мати на увазі, що всі ці корисні властивості включаються тільки після його ферментації. Якщо ви просто засушити листя рослини – це буде даремна трава.
Пити напій можна щодня, як і звичайний чай. Однак варто пам’ятати, що кипрій має протипоказання. В першу чергу це індивідуальна непереносимість, тому якщо у вас з’явився шкірний висип, почервоніння, значить з іван-чаєм вам не по дорозі. З обережністю слід лікуватися ним і за наявності каменів у жовчному міхурі та нирках, оскільки рослина може спровокувати рух камінців і стати причиною закупорки жовчних проток. Непомірне споживання іван-чаю призводить до діареї і розладу шлунка. З обережністю відвари і настої кипрею використовують також при підвищеному згортанні крові, тромбозах і тромбофлебіті. Чай теж не рекомендують гіпотонікам, бо він знижує тиск.
Людмила НАЗАРОВА, газета «ПОРАДИ», ексклюзивно для zakarpatpost.net
