Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 8 грудня

День на Закарпатті був багатим на події.

Прийшов помститись чи просто пограбувати

Мешканець Виноградівщини ходив у гості, щоб красти гроші та мобільні телефони, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Крадіжками раніше судимий 25-річний молодик заробляв на життя. До відповідальності він притягався саме за грабіж, але  після відбування покарання не лише не став на шлях виправлення, але й почав скоювати більш важкі злочини.

Затримали Миколу (імені дійових осіб у матеріалі замінено) за підозру у вбивстві 40-річного чоловіка.

«28 травня близько 5:00 в чергову частину Виноградівського відділення поліції надійшло повідомлення про вбивство місцевого мешканця, – повідомили правоохоронці. – 27-річна жінка заявила, що в будинок, де вона проживала разом зі своїм співмешканцем, вдерся їх спільний знайомий. Молодик у її присутності наніс чоловікові численні ножові удари. Від отриманих ушкоджень виноградівець помер на місці.

Як газета «Закарпатські оголошення» поєднала долі двох самотніх ужгородців

Життя – дивна річ, і ніхто ніколи не знає, коли йому посміхнеться нечуване щастя. Особливо цінним воно здається після років смутку і страждань. І найбільше ним дорожать літні люди, які пройшли чималу дорогу випробувань і яким хочеться нарешті спокою та затишку поруч із близькою серцю людиною, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Микола давно втратив дружину, більше 20 років жив один.  Оскільки мав високу пенсію і поруч були діти, він ніколи не відчував потребу поруч у іншій жінці. Коли знайомі піджартовували і питали, чому не одружиться, адже він вдівець, завжди казав, що ще та не народилася, яка зможе йому замінити покійну Марію.

Однак так склалося, що, втративши вдома роботу, син виїхав на заробітки в Англію, а згодом забрав із собою дружину, а невдовзі вслід за ним разом зі своєю сім’ю виїхала і донька. Тож Микола залишився один  – без дітей та онуків у великій ужгородській порожній квартирі. Йому було 65 і він почувався дуже самотньо.

В Ужгороді нині зима трохи відступила. Потепліло, але протягом нинішнього-завтрашнього дня синоптики прогнозують дощі. Як же захистити себе від опадів, якщо ви ходите містом пішки?

Потрібен дощар!

Журналіст газети «Неділя Закарпатські новини» вирушив на пошуки якісного гарного і, головне, модного дощара.

Ціни у столиці Закарпаття на таку продукцію дуже різні. Можна купити й за 150 гривень у дешевих магазинах. Але чи буде дощар якісним – це вже гарантувати ніхто не може.

Події останніх днів на диво нагадують те, що відбувалося у нас рівно сто років тому, у грудні 1918-го, коли до влади в Києві прийшла Директорія і після Гетьманату було проголошено другу УНР – уже без Центральної Ради з її безмежною демократією, яка постійно переливалася в анархію, без балакучого дідуся Грушевського, без ейфорії перших універсалів, зате зі своєю армією, з першими перемогами (а не поразками, як під Крутами) і з першими уже цілком дорослими конфліктами усередині українського політикуму, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Двома ключовими фігурами Директорії були Винниченко і Петлюра – абсолютно несумісні між собою ні психологічно, ні етично, ні політично.

Винниченко виступав за розбудову республіки як демократичної і соціалістичної, вважав конфлікт з червоною Росією тимчасовим непорозумінням. Натомість Петлюра був за першочергову розбудову армії та забезпечення обороноздатності держави, з усіма іншими реформами вимагав зачекати. Кожний був по-своєму правий, от тільки узгодити ці дві позиції в єдиному курсі все-таки неможливо. Врешті-решт їхня боротьба призвела до еміграції Винниченка і концентрації всієї повноти влади в руках Петлюри. Правда, два місяці взаємних чвар виявилися фатальними, а вибір курсу – запізнілим.

Вийшов з друку новий рейтинговий журнал за 2018 рік, що є спецпроектом газети «Неділя Закарпатські новини» «Впливові люди Закарпаття. ТОП-100», який є шалено популярним на Закарпатті.

ТОП поділено на окремі розділи, в яких представлено десятку найбільш впізнаваних людей Закарпаття.

Отже, у розділі «Самоврядність» першу сходинку автори відвели міському голові Ужгорода Богдану Андріїву.

Чому? Стільки, як про нього, у цьому році не говорилося і не писалося про жодного не те що закарпатського, а навіть напевно українського мера.

Отже, у журналі про керманича столиці Закарпаття написано так: «Якщо попередників критикували хіба “за кавою” та у ЗМІ здебільшого “за вказівкою”, то на Андріїва, як на хвилеріз, обрушуються ще й могутні хвилі соцмереж. Більше того: до жодного посадовця Закарпаття немає такої уваги, по жодному не намагаються так “танцювати”, аби спробувати опинитися на престижній посаді чи зібрати електоральні бонуси на прийдешніх виборах».

В Ужгороді на набережній Незалежності кипить робота. Там вистеляють бруківку, встановлюють нові бордюри і все нова ділянка постає перед перехожими в оновленому вигляді.

Перестелене покриття акуратне, рівне і більше пасує до «обличчя» сучасного міста, ніж стара шлакобетонна бруківка, через яку тут було восени так багато галасу. Якби ремонтникам не перешкоджали, набережна вже була б готовою.

Тим більше, що невдовзі там має розгорнутися традиційним різдвяний ярмарок.

Крім того, наразі вже забетоновано проїжджу частину, встановлено кілька нових лавиць. Невдовзі там планується і заміна ліхтарних стовпів.

Звісно, зараз похолодало і працювати важче, ніж до морозів, але хочеться вірити, що ще в цьому році роботи буде завершено.

zakarpatpost.net