Коли закарпатки будуть носити паранджу?

[Total: 0    Average: 0/5]

Просторами інтернету шириться флешмоб #Забуласпитатьумарченка. Що то за Марченко і що жінки, які активно включилися в це масове дійство, забули у нього спитати – невідомо. Хоча, якщо знайти первісну публікацію, то можна зрозуміти багато чого. І багато про що поговорити, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

  • Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!

А справа в тому, що якийсь маловідомий чиновник із Запоріжжя посмів висловитися щодо того, як саме мають одягатися наші королеви. Згідно з його баченням, чим більше жінка поважає себе, тим більше вона повинна бути закритою. У сенсі одягу звичайно. Тобто – усіх у паранджу! Чи всіх у Радянський Союз!? За залізну завісу!

Найбільше обурило і розізлило представниць прекрасної статі те, що цей начальник обласного управління із промислового регіону України дозволив собі порівняти жінок у коротких спідницях із повіями. Мовляв, лікарки ходять у білих халатах, стюардеси в уніформах, продавчині також, отже – повії теж мають ходити в коротких сукнях та з великим декольте. Тобто, за його логікою, хто так одягається – належить, чи мусить належати до цієї давньої професії. Бо інакше буде плутанина. І тут почалося!

Надзвичайно шановані мною, поважні пані та панянки почали постити свої фото з оголеними цицьками, попами (гузицями) та у надто коротких і прозорих вбраннях. При цьому вони твердили, що як їм одягатися – вони нікого питати не будуть. І правильно!

Хочу вам зізнатися, що споглядати всі ці фото надзвичайно приємно. До речі, мені не подобається політика фейсбуку щодо заборони публікації оголених тіл у своїх постах. Був у мене такий випадок, до речі, що через два роки після публікації жартівливого вірша з еротичним підтекстом, проілюстрованого відповідною фотографією, адміністрація ФБ вирішила вірш видалити, а мене на місяць заблокувати. Хоча нічого такого на тій фотці не було. А вірш мав близько 20 000 читачів, між іншим.

Хто хоч трішки знайомий із історією світового образо-творчого мистецтва, то підтвердить мої слова: уся класика, яка зберігається у провідних галереях світу та належить до вершинних надбань людства, має зображення голих людей. Візьміть «Народження Венери», «Афродіту», роботи Рембрандта, Леонардо да Вінчі, Сальвадора Далі,Ерделі, багато полотен Тараса Григоровича Шевченка, інших майстрів пензля – усюди побачите красиве жіноче тіло. На деяких – ще і сильне чоловіче тіло. І що? Ці всі художники порушували якісь правила? Їх блокували в соцмережах? Позбавляли можливості публікуватися і писати коменти? Звичайно ні! Навіть навпаки! Їх шанували і величали. Бо вони оспівували красу божого творіння – людського тіла.

Але якщо полотна художників – це мистецтво, то, вельмишановний пане Цукерберг, чому мистецтвом не може бути фотографія? Тобто фотографія є мистецтвом незалежно від вас. Еротична – теж. Усюди, у всьому світі, лише не на фейсбуці. У цьому контексті ФБ нагадує мені Радянський Союз, у якому сексу не було. Ха-ха!

Хочу вам сказати, що є величезні категорії людей, які вважають дискримінацією щодо себе таку політику у соціальній мережі. Перша категорія – це фотографи. Найбільш популярна соцмережа не дозволяє робити собі рекламу, продавати відповідні фотографії та залучати до високого мистецтва нових шанувальників. Підкреслю, що мова йде саме про мистецькі роботи. Друга категорія – моделі. Їх значно більше, ніж фотографів. І якщо вони погодилися фотографуватися голими, якщо вони дозволили виставляти свої фото публічно на виставках та в музеях, то чому вони не мають права похвалитися своїми досконалими формами, цікавими ракурсами, грою світла і тіні в улюбленій соцмережі? Третя категорія (і вона ще більша) – це нудисти та натуристи. Люди, які сповідують оголеність, які наближаються таким чином до матінки природи, які вважають, що Бог створив людину голою за власною подобою – чому ми маємо соромитися? – Ми маємо наближатися до райського життя і любити своє тіло, творити і удосконалювати його, твердять вони. Ці люди не можуть опублікувати власні фото на автарці чи в приватних альбомах улюбленого фейсбуку. Тому що завдяки такій політиці для багатьох він перестає бути улюбленим.

У чому причина і чим ці мої роздуми пов’язані із запорізьким чиновником, у якого дівчата забули щось спитати?

Чарівні жінки звинуватили того пана у сексизмі. Політика фейсбуку щодо публікації оголених тіл теж пов’язана із запобіганням проявів сексизму. Але є різниця у реакції на ці прояви з боку жінок і з боку адміністрації фейсбуку. Жінки вирішили вдарити по проблемі голими цицьками, а ФБ – ще жорсткішою політикою. На жаль.

Спробую обґрунтувати свою позицію. Заборона ніколи нічого не давала і ні до чого доброго не вела. Найяскравішу ілюстрацію я вже згадував. Залізна завіса комуністичної імперії не могла втримати за кордоном сексуальної революції, еротики та і самого сексу. Секс був, але у підпіллі. Еротичні журнали продавали таємно, і за це можна було отримати тюремний термін. Але люди від того не перестали цікавитися еротикою і всім тим, що існує у цій сфері. І нині люди цікавляться еротикою, а вона, як не дивно, надихає їх на творчість та на саме життя. І ті ж дівчата у коротких спідницях, у прозорих блузах, у шортиках, футболочках, топіках та без ліфчиків надихають теж. І жодного сексизму у тому немає. І небезпеки для суспільної моралі, до речі, теж. Небезпека зовсім у іншому.

Наше суспільство перестало виховувати людей, популяризувати справжні цінності. Відсутність сформованого естетичного смаку несе в собі набагато більшу небезпеку, ніж тисячі оголених жінок. Люди, у переважній більшості, не розрізняють красиве і потворне. Чоловіки не усвідомлюють, що жінка одягається красиво та еротично не для того, щоб його, чоловіка, звабити (хоча і для того теж). Вона так одягається, бо зручно, бо не парко, бо красиво. Естетична складова відіграє чи не основну роль. Бо жінка хоче бути ефектною і подобатися у першу чергу сама собі. Бути задоволеною собою – ось що рухає її бажанням прикрити чи оголити окремі частини тіла. Крім того, вона ще хоче сподобатися своєму коханому, обраному, єдиному… А всі інші – нехай облизуються. І нехай насолоджуються красою.

Самий же термін «сексизм» означає дискримінацію за гендерною ознакою і стосується переважно жінок. На Закарпатті тотальний патріархат у принципі дає підстави говорити про щось подібне на теренах Срібної Землі. Але… У нас дуже рідко чути якісь протести проти гендерної нерівності. У нас майже відсутній феміністичний рух. Культивована роками звичка нашого народу адаптовуватися і пристосовуватися до будь-якої влади і до будь-яких обставин призвела (побічно)і до такого ефекту, що жінки пристосовуються до статевої нерівності із чоловіками традиційно і майже безболісно. Бо це зручно, бо так завжди було, бо чоловік – ґазда у хижі… Сприяє такому стану речей і той факт, що більшість чоловіків працюють і заробляють гроші поза рідним Закарпаттям. Таким чином, ті два-три місяці, які ґазда перебуває вдома, можна і потерпіти. Можна і паранджу вдягнути, якщо голова сім’ї скаже. Бо то недовго. Бо якщо не терпіти – то як вижити? А так він скоро поїде і знову через пів року привезе кілька тисяч доларів. Най му дасть Бог здоровля! А поки його нема – повна свобода! Повна відсутність сексизму! Розгул еротики, коротких спідниць і прозорих… Ех!

Піду на вулицю, погуляю трішки…

Василь КУЗАН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Comments are closed.