Чому чиновники перетворюють нашу історію на цвинтар для суцільного ридання

[Total: 0    Average: 0/5]

Цьогорічне бабине літо в Ужгороді особливо сумбурне. Найчіткіше це далося взнаки під час нещодавнього ярмарку «Золота осінь». Розмови з численними знайомими – ніби і про все, але водночас ні про що. Мишаче вовтузіння у парламенті, уряді, на Банковій давно всім набридло. Якщо Україна переживе цю всю непристойну гризню, майбутні історики писатимуть про наш час із сарказмом та їдкою іронією, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

  • Більше актуальних новин читай у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653

«Історія народу належить його правителю», – вірнопіддано заявляв колись Микола Карамзін. «Історія народу належить самому народу», – відповідав йому Микола Полевой. Карамзін був талановитіший, а Полевой чесніший. Так і повелося надалі. І не тільки в росіян, а й у інших слов’ян. В Україні нині різні правителі намагаються приватизувати українську історію, визначати, де яким пам’ятникам стояти, які свята відзначати, а які забувати, хто чорний, а хто білий.

Маю на увазі і владу, і опозицію. Талановитих серед них мало, а чесних ще менше. Історія стає розмінною монетою у геополітичних іграх. Ігри все одно традиційно програють, але заодно жертвують ще й історичною пам’яттю. Цікаво, що представники найпротилежніших політичних сил прагнуть перетворити українську історію на якийсь монументальний цвинтар для суцільного ридання. Усі хочуть перетворити складне життя на пласку карикатуру. Президент-гуморист нібито і підтримує цю гру, але відчувається, що йому не дуже вдається, державна машина усе частіше пробуксовує.

Повний текст читайте тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини».

Сергій ФЕДАКА, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net

 

Comments are closed.