Закарпатка, яка довго не змогла знайти кохання, розкрила секрет свого щастя
Продовження. Початок тут.
Наступного дня вони вдвох пішли до редакції газети «Закарпатські оголошення» на площу Корятовича. Настя описала себе, написала, яким хоче бачити свого коханого і почала чекати листи.
Рекламуйся у газеті: 050 222 50 50
Перший прийшов через тиждень, а потім посипались десятками. Писали і молоді хлопці, і старші чоловіки, просили надіслати фото, дати номер телефону, пропонували зустрітися.
Настя не могла повірити, що це все пишуть їй. Стільки вродливих і так само самотніх людей також шукали свою половинку. Довго наважувалась, кому відповісти, але в серце їй найбільше запав чорноокий Степан. Йому було 30 років, займався виготовленням дерев’яних будиночків, шукав дружину, яка була б вірною і любила подорожувати. Власне подорожувати Анастасія ніколи й не пробувала, тож це її дуже заінтригувало. Наважилась і написала хлопцеві. Обмінялися номерами телефонів. Уперше зустрілися в Ужгороді на пішохідному мості, адже його ще називають мостом кохання. побачення було неймовірним. Виявилося, що в них багато спільного і вже на вихідні вирішили разом поїхати в гори. Мандрівка була просто незабутньою. Стільки вражаючих емоцій у Насті не було за все життя.
Невдовзі разом побували в Києві, поїхали просто погуляти містом, а потім відвідали знаменитий тунель кохання на Рівненщині. Там Степан освідчився дівчині у коханні і вони разом прийняли рішення одружитися. Весілля вирішили не робити, краще на два тижні відправились у мандри Європою.
А через місяць після повернення прийшли разом до редакції газети «Закарпатські оголошення» із шампанським. Дівчина захотіла подякувати колективу за те, що дякуючи газеті вона знайшла найбільше в своєму житті кохання і почувається дуже щасливою. Кажете, див не буває! Та ні! Ще й як бувають! Просто треба у це вірити!
