«Орбан. Гроші. Закарпаття». Як угорський уряд вкладає мільярди в регіон і нарощує вплив в Україні

Закарпаття – особливий регіон на мапі України: це одна з її найменших областей, яка межує з чотирма європейськими державами, а кожен десятий її мешканець називає себе закарпатським угорцем. При цьому уряд сусідньої країни, Угорщини, безповоротно у вигляді грантів систематично вкладає у нього десятки мільярдів угорських форинтів. Це масштабна програма угорської політики, яка поширюється не лише на Закарпаття – але й на майже усі прикордонні до Угорщини країни, пише газета ЯСНО з посиланням на Радіо Свобода.

• Серденько, купи свіжий номер газети ЯСНО •

Журналісти-розслідувачі зі Словаччини, Хорватії, Румунії, Сербії та Словенії об’єднались навколо великого проєкту Hungarian money, щоб дослідити природу та справжні мотиви цієї фінансової політики уряду Орбана. А також запросили до співпраці від України редакцію «Схем», надавши доступ до великої бази даних, яка містить детальну інформацію про розподіл угорської допомоги через один з основних державних фондів імені Бетлена Габора. Ці дані охоплюють десятирічний період до 2020 року, і дають змогу скласти доволі повну картину цього явища.

На що саме у Закарпатті йдуть угорські гроші та хто безпосередньо їх отримує; та чи може ця масштабна кампанія Угорщини стосовно прикордонного регіону мати відчутні політичні наслідки в майбутньому в розрізі всієї України – яка вже неабияк постраждала від розпалюваного іншою сусідньою державою сепаратизму. Щоб отримати відповіді на ці запитання, «Схеми» вирушили на Закарпаття.

Звідки гроші?

Журналістка телерадіомовлення Словаччини (RTVS) Карін Кьовари-Солимос говорить про державний фонд імені Бетлена Габора, мета якого – «сприяння реалізації цілей, пов’язаних з національною політичною стратегією угорського уряду». Уряду, який вже 11 років поспіль очолює Віктор Орбан.

Усього, за підрахунками «Схем», за період з 2011 по 2020 роки Закарпаття отримало від уряду сусідньої країни лише через цей фонд – майже 36 мільярдів форинтів. У перерахунку з угорської валюти – це понад три мільярди гривень або ж 115 мільйонів євро.

Для прикладу, це як півтора річних бюджети Закарпаття або орієнтовна вартість майбутнього аеропорту в Закарпатській області.

«Якраз починаючи з 2010-го Віктор Орбан максимально розвинув цю політику підтримки закордонних угорців – в тому числі, грошима, – відзначає у розмові з журналістами директор ГО «Інститут Центральноєвропейської стратегії» Дмитро Тужанський. – Я не впевнений, що є людина – крім оточення Віктора Орбана – яка могла б порахувати всі ці гроші, тому що йдеться про велику кількість різних програм».

«До 2010 року обсяг грошей не був таким значним – проте він суттєво зріс після 2010-го, це чітко видно з масиву даних», – додає журналістка словацького мовника Карін.

«Схеми» виявили, що угорські гроші на Закарпатті розподіляються як персонально, так і організаціям.

Партії

Розмова «Схем» із головою Демократичної спілки угорців України Ласло Зубаничем відбулася в будівлі, яка також була відремонтована за гроші фонду Бетлена Габора – там розмістилося кілька організацій, в тому числі і один з офісів очолюваної ним спілки угорців.

«Партії – як наш інструмент щодо питання участі у виборах, а громадські організації, зокрема, організовують культурні або якісь інші заходи. Тобто, це зовсім інший рівень», – відзначив Зубанич у розмові з журналістами.

«На місцевих виборах в Україні беруть участь угорські партії, – пояснює Дмитро Тужанський. – Це дві організації, які діють як громадські організації, а на період виборів стають партіями: Товариство угорської культури Закарпаття («КМКС») та Демократична спілка угорців України («ТУМС»).

Так, через агітацію на місцевих виборах 2020 року за конкретну політсилу – «КМКС» – Партію угорців України Василя Брензовича – був заборонений в’їзд в Україну уповноваженому угорського уряду по Закарпаттю.

Те ж робив і державний секретар Угорщини, і міністр закордонних справ цієї ж країни.

Більше того, у 2019-му сам угорський прем’єр Орбан зустрічався з кандидатом в депутати Верховної Ради України від Закарпаття Василем Брензовичем в Будапешті – за тиждень до виборів. Згодом українські дипломати назвали це втручанням Угорщини у внутрішні справи країни.

Та все не обмежується лише політичною підтримкою.

Угорці заперечують, що бюджетні гроші сусідньої країни йдуть на політичну діяльність. Це в Україні заборонено законом. Проте «Схеми» звернули увагу, що керівництво громадських організацій, благодійних фондів, які отримують угорські гроші, і партій – це одні й ті самі люди, які сидять в одних й тих самих будівлях та кабінетах.

Якщо ж проаналізувати всі виплати з урядового фонду Бетлена Габора, які дісталися Закарпаттю, то найбільші суми можна побачити в 2017 та 2019 роках. Це може бути і збігом обставин, але саме 2019-й – це рік парламентських виборів в Україні.

А в першій половині 2018 року відбулися парламентські перегони в самій Угорщині. Проте до чого тут угорські вибори?

Вибори

Під час закарпатського відрядження «Схеми» познайомилися з мешканцем Берегова, який розповів, що він – біпатрид. Тобто має подвійне громадянство. Але в регіоні про це відкрито не заявляють, тож показувати своє обличчя на камеру чоловік не захотів.

«Мій батько народився в Будапешті. Так що я теж через місяць після нього отримав угорське громадянство», – розповів він.

«Я би назвала це безперервною кампанією, оскільки, як ви знаєте, у 2010 році уряд змінив законодавство і дозволив подвійне громадянство, яке не дозволене, наприклад, у Словаччині чи Україні», – зауважує журналістка Карін Кьовари-Солимос. – Ви отримуєте угорський паспорт, і хтось може сказати – ок, це звичайна юридична дія. Проте – ні. Тому що з ним ви отримуєте і право голосувати на угорських парламентських виборах – і це вже не проста юридична дія взагалі. Згідно з підрахунками, голоси від таких людей дозволяють отримати два чи три крісла в угорському парламенті. Якщо ви хочете мати конституційну більшість – вони дійсно важливі».

Проголосувати на угорських виборах українці, які мають паспорт Угорщини, можуть поштою та особисто.

Зокрема, свідчення того, як у 2018 році до прикордонних сіл Угорщини організовано привозили українців, зібрав журналіст з будапештського бюро Радіо Свобода Роберт Баторі (Róbert Bathory).

«Я виявив статистику, яка показує, що у вмираючих селах у окрузі Саболч живе набагато більше людей, ніж раніше. Тож я поїхав туди і майже не знайшов ніяких мешканців. Багато тих, хто отримав громадянство Угорщини з 2011 року, переїхали до цього округу з України – але вони живуть в Угорщині лише на папері. Багато отримали угорське громадянство, але для цього також потрібна угорська адреса реєстрації, і її продають цим людям за гроші. Наприклад, у руїнах одного будинку зареєстровано майже 340 людей. На думку багатьох опозиційних депутатів, у окрузі Саболч є десятки тисяч таких собі українців-привидів, яких використовувала партія «Фідес» прем’єр-міністра Віктора Орбана для того, щоб фальсифікувати вибори протягом майже 10 років. Ми не отримали жодних відповідей від уряду на ці питання», – розповів він.

І додав, що цей випадок в селі – зовсім не унікальний: «Можете собі уявити, що у окрузі Саболч є 150 сіл, і кожне село «заповнено» цими примарними українцями. Це метод – як і в Україні, Румунії, Словаччині та Сербії теж. І якщо порахувати цих виборців, можна підсумувати, що майже мільйон людей з-за кордону можуть проголосувати за «Фідес».

«Уряд Орбана послідовно намагається мобілізувати свій електорат завдяки залученню угорців, яких вони, до речі, не вважають закордонними угорцями, – відзначає міністр закордонних справ України в 2014–2019 роках Павло Клімкін. – Зокрема, Закарпаття. І вони, відповідно, майже всі маючі угорські паспорти, голосують саме за сьогоднішню правлячу партію «Фідес».

Міграція

«З одного боку, дуже класно роздати паспорти, тому, що це голоси на виборах, ну і це такий інструмент гібридного впливу, – розмірковує письменник Андрій Любка. – Але виявилося, наприклад, що людина, яка взяла мадярський паспорт, вона перше, що робить – пакує валізу і виїжджає. Не в Угорщину».

Про масову еміграцію закарпатських угорців говорить і голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич: «Дуже негативна тенденція, що ці люди потихеньку вже і свої сім’ї вивозять, і у кожному населеному пункті від 10 до 50 будинків вже продаються».

Схоже, саме фінансова підтримка з боку Угорщини і стала цьому запобіжником.

«Ці можливості отримати безповоротну допомогу – це дозволяло підприємцям прийняти правильне рішення та залишитись на території України та працювати на території України», – припускає мер Берегова Золтан Бабяк.

 «Таким чином створюються структури паралельної держави, – розмірковує Андрій Любка і далі пояснює свою думку: Тобто, є паралельна адміністрація, яка проникла в усі сфери, і по суті не просто їх контролює, а й задає їм тон, фінансово утримує, на відміну від неповороткої української бюрократичної машини. Пронизана цими всіма сухожиллями, всією цією системою вен, ця паралельна держава, вона формує свою політику. Ремонти шкіл, забезпечення лікарів, виплати угорських пенсій, виплати цих всіх грантів, поїздки дітей, будь що, куди б ми не копнули – воно цементує цю спільноту і дозволяє нею керувати».

Говорить офіційний Київ

А що про угорське питання на Закарпатті говорить офіційний Київ? Чи вбачає проблеми або небезпеки в регіоні?

Нещодавно цієї теми президент Володимир Зеленський торкнувся під час своєї пресконференції – у контексті проєкту відбудови доріг «Велике будівництво».

«Ми нічого не робимо на Закарпатті. Просто нічого не робили. Немає нічого! Ні лікарень, ні великих підприємств багато, ні доріг. І всі ці люди щодня бачать, як в Угорщині, куди вони їздять, все це є! І що угорці молодці! Так що поганого я хочу? Я хочу, щоб вони хотіли бути українцями. І щоб вони пам’ятали, що вони – угорська меншина, частково, наприклад в місті Берегове, так? Але, щоб вони були українцями. Щоб вони не хотіли брати ті паспорти. Там теж є паспортизація, повірте мені, і багато років була. Так що я хочу, щоб вони відчували, що держава про них думає, піклується. Не тільки дороги. Мене цікавить питання в принципі бізнесу, спеціальних умов! Для Донбассу, для Закарпаття, так!» – говорив глава держави.

Водночас редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко зауважує: «Говорити про те, що Київ взагалі не фінансує Закарпаття – це просто неправда».

«Є такий наратив, що Закарпаття як регіон – це така недоглянута дитина, і їй тут приділяють мало уваги, мало зусиль української влади. Це і так, і ні, – розмірковує Дмитро Тужанський. – Треба розуміти, що критичну інфраструктуру на Закарпатті і всі критичні статті витрат все таки тут забезпечує українська держава. Тобто, коли дехто починає спекулювати, мовляв на Закарпатті тільки Угорщина і дороги вже ремонтує – це неправда. Угорщина тут дороги не ремонтує. Тут проблема, що ніхто їх не ремонтує, але вже в останні роки справді будуються дороги, лікарні, і це якраз інвестиції в Закарпаття почалися не два роки тому, це після Євромайдану постало це питання» • Більше цікавого у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *