Закарпатський тероборонівець розповів, як на Слобожанщині плакали, зустрічаючи ЗСУ
Допис у своєму телеграм-каналі оприлюднив Олександр Волосянський
Текст цитуємо без змін:
Українці Слобожанщини з превеликою радістю зустрічали нас на вулицях міст і сіл, плакали і дякували за деокупацію. Люди готові віддавати останнє, щоб накормити нас смачним борщем та іншими домашніми стравами, приносять багато помідорів, картоплі, яблук, кавунів з своїх городів і полів, заколили для нас навіть цілу свиню 🙂
Розповідають про знущання російських військових над ними під час окупації, про обстріли і розстріли мирного населення, примушування цивільних копати окопи, відібрання автомашин та грузовиков, тракторів, побутової техніки, харчів та грошей.
Деякі вчителі і директори шкіл відмовились працювати на окупантів і на час окупації звільнились з шкіл. Взагалі, школи і садочки не працювали з 24.02 по 31.08, відкрились і пропрацювали буквально перших 5 днів вересня. У всіх школах ввели російську мову навчання. Батьків примушували вести дітей до шкіл (створюючи картинку мирного життя на окупованій Харківщині для російських ЗМІ), погрожуючи відібранням дітей від батьків.
Багатьох патріотів України забирали на “підвал” чи відвозили в імпровізовані “в’язниці” в Куп’янську. До прикладу, голова однієї з окупованих ОТГ Харківщини, жінка пенсійного віку, витримала 40 днів знущань ЛНРівців з мішком на голові в Куп’янській в’ язниці за відмову йти на співпрацю з ворогом. Керівник місцевого комунального підприємства перебував в тій буцигарні близько 50 днів, витримав щоденні побиття, катування струмом, та інші страждання. Це була помста ЛНРівців за відмову працювати на них, у катівні цьому керівнику постійно казали:”Ти мав прийти в попередні 8 років в ДНР-ЛНР і воювати за нас!”. Під час ганебної втечі російських окупаційних військ з Харківщини понад 150 в’язням кремля самостійно вдалося звільнитись і дістатись своїх домівок.
Не всі посадовці виявились вірними Україні і присязі, зі слів мешканців, понад 70% поліцейських окупованої частини Харківської області стали колаьорантами і працювали на окупантів. Вважаю, що всі ці факти мають бути перевірені українською владою, злочини задокументовані, а правоохоронці, які зрадили присязі, не можуть більше працювати в силових відомствах.
П.С. В одному місці випадково почули, як люди між собою спілкуються на закарпатському діалекті – виявилось, що це закарпатський анклав на Харківщині – в цьому невеличкому селі проживає понад 100 закарпатців з Ужгорода, Сваляви, Великого Березного ітеде. Вони приїхали туди в 80-90і роки на прополювання буряків, хлопці поодружувались, дівчата повиходили заміж, і осіли в цьому маленькому селі.
