Президент запропонував Верховній Раді змінити дату святкування Різдва та ще двох свят
Президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт щодо зміни дати святкування 3 державних свят – Різдва, Дня Української Державності та Дня захисників і захисниць України.
Про це пише Рубрика, посилаючись на проєкт закону “Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України”, який вніс Глава держави до парламенту.
У чому проблема?
Українському народові тривалий час нав’язувались російська ідеологія у майже всіх сферах життя. У тому числі стосовно дотримання юліанського календаря та святкування Різдва Христового 7 січня.
Різдво Христове – це велике християнське свято. Воно є невід’ємною частиною нашої української культури. Більшість православних християн світу святкують Різдво Христове 25 грудня.
Яке рішення?
В умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України продовжується потужне відродження Української нації.
Невпинна успішна боротьба за свою ідентичність сприяє внутрішньому усвідомленню та бажанню кожного українця проживати власне життя зі своїми традиціями, святами тощо.
Як це працює?
“Метою законопроекту є відмова від російської спадщини нав’язування відзначення Різдва Христового 7 січня та встановлення дати святкування Різдва Христового 25 грудня.
І, як наслідок, перенесення дат святкування Дня Української Державності (з 28 липня на 15 липня). Коли вшановується пам’ять видатного державотворця святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого.
Та Дня захисників і захисниць України (з 14 жовтня на 1 жовтня), яке пов’язане з українськими військовими традиціями вшанування Дня Покрови Пресвятої Богородиці”, наголошують у законопроєкті.
Нагадаємо, що Православна церква України 24 травня 2023 року на Архієрейському соборі затвердила повний перехід з 1 вересня 2023 року на новий – новоюліанський календар. Адже за ним живе більшість православних церков світу.
Саме ним, зокрема, передбачено святкування Різдва Христового 25 грудня, а не 7 січня.
Отже, ПЦУ відзначатиме:
Різдво 25 грудня, а не 7 січня,
Покрову – 1 жовтня,
Водохреще – 6 січня,
День Святого Миколая – 6 грудня.
Довідка
Нерухомі свята — це ті, що завжди припадають на той самий день у році. Так, наприклад, за церковним календарем Різдво Христове завжди припадає на 25 грудня (7 січня за світським календарем), а Успіння Пресвятої Богородиці на 15 серпня (28 серпня).
Коло нерухомих свят починається церковним новоліттям, тобто 1 вересня, а закінчується 31 серпня.
Також серед нерухомих свят:
Хрещення Господнє (Богоявлення, Водохреща) — 6 січня (19 січня);
Стрітення Господнє — 2 лютого (15 лютого);
Благовіщення — 25 березня (7 квітня);
Преображення Господнє (Спас) — 6 серпня (19 серпня);
Різдво Пресвятої Богородиці — 8 вересня (21 вересня);
Воздвиження Хреста Господнього — 14 вересня (27 вересня);
Покрова Пресвятої Богородиці — 1 жовтня (14 жовтня).