Упевнений, що 73% угорців питимуть за Перемогу України в корчмах, – Федір Шандор, професор з окопів

Зі знаменитим професором з окопів Федором Шандором зустрічаємось на Закарпатті під час його відпустки – щодня він устигає відвідати кілька акцій, читати лекції, садити сакури та відкривати мініскульптури. Утім, говоримо не про закарпатський туризм (до війни Федора Шандора називали “батьком закарпатського туризму”), а про угорців. Річ у тім, що професор з окопів налагодив співпрацю з угорськими волонтерами, які, попри офіційний нейтралітет їхньої країни, допомагають ЗСУ й акумулюють значні суми на дрони, рації та ЕкоФлоу. А ще понад три місяці тому кандидатуру Федора Шандора запропонували на посаду посла України в Угорщині, хоча наразі офіційної відповіді Будапешта на цю пропозицію Київ не отримав. Федір Федорович тим часом активно вчить літературну угорську та дипломатичний етикет, а на всі питання щодо можливої високої посади дипломатично таки й відповідає, мовляв, я – сержант ЗСУ, і в разі необхідності виконаю наказ Головнокомандувача, пише УКРІНФОРМ.

Купуйте-ТОП-100-Впливові-люди-Закарпаття в кіосках преси та за телефоном 050 888 50 50

НАЙБІЛЬШЕ УГОРЦІВ ВОЮЄ У ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬКАХ

– У вас на однострої два шеврони: один із них – “Закарпатські шаркані”, означає приналежність до 68 окремого батальйону Закарпатської ТрО, інший – з прапором Угорщини. Навіщо вам прапор Угорщини на однострої ЗСУ?

– Я зазвичай ношу поруч також і прапор України – на кітелі, там український зверху, тут просто обидва не вміщаються (на час розмови Шандор одягнений у піксельну камуфляжну футболку, – авт.). Я ношу це тільки з однієї причини – таким чином угорцям у війську краще комунікувати, бо видно один одного. Ми ведемо облік кількості угорців, які з початку повномасштабної війни перебувають у лавах ЗСУ, ТрО, Нацгвардії та ДПСУ. Багато хто з військовослужбовців, які є угорцями за національністю, не позиціонують це. А ми хочемо вказати статистику, що ось, мовляв, у лавах ЗСУ стільки-то угорців, румунів, словаків – щоб показати, що воює вся Україна. Коли восени минулого року ми звільняли Харківщину, відкрито заходили у звільнені села з українським та угорським національними прапорами. Відкрито, бо чого тут боятися: угорці воюють на стороні України, на стороні правди!

– Порахували угорців у війську? Скільки їх?

– У моєму списку 374 етнічні угорці, які зараз воюють.

– Значна більшість – у 128-ій бригаді чи в 101-ій Закарпатській ТрО?

– Ні, здивую вас: найбільше угорців служить у прикордонних військах. Крім “Закарпатського легіону” (неофіційна назва окремої Закарпатської гірсько-штурмової 128-ї бригади, – авт.) та Закарпатської ТрО, багато угорців також у 33-ій бригаді. Ну, й одиниці ще розкидані по різних бригадах.

В УГОРЩИНІ Є НЕФОРМАЛЬНЕ ОБ’ЄДНАННЯ, ЯКЕ ПІДТРИМУЄ УГОРЦІВ У ЛАВАХ ЗСУ

– Ви любите створювати асоціації – чи є якась така для угорців, що служать у ЗСУ?

– За останній час утворилося таке неформальне об’єднання в Угорщині, яке підтримує угорців у ЗСУ – з цього, власне, почалася ця історія з пошуком та обліком угорців у лавах ЗСУ. Волонтери з Угорщини звернулися до мене з тим, що, мовляв, ми хочемо підтримувати угорців не тільки в Закарпатській ТрО (мова про “Закарпатських шарканів”, “шаркань” з угорської – дракон, – авт.), а й в інших формуваннях – допоможіть сконтактувати. Коли я почав питати офіцерів у війську, чи є у вас угорці, зазвичай відповідали, що нема. Якось під час одного з таких візитів до командира у мене був рюкзак, на ньому також угорський прапор, і після розмови підійшов до мене чоловік, це був підрозділ 128-ї бригади, і каже, мовляв, хто тут мадяр, бо я теж мадяр. Ми з ним розговорились, і відтоді я ношу той угорський прапор на однострої завжди. Так легше впізнати один одного. Часто підходять і питають, мовляв, чи я також можу носити цей шеврон – тоді ділюся з хлопцями, у мене завжди їх трохи є з собою.

– Так розумію, що угорці в ЗСУ не надто афішують, що вони угорці?

– Так, а мені важливо показати, що угорці в нашій армії є – бо часто поширюють наратив, що угорців нема в ЗСУ, а вони є, і їх багато.

– Через офіційну політику Орбана та Угорщини щодо України з початку повномасштабного вторгнення, серед українців до угорців є, скажімо так, неоднозначне ставлення – тож чи хочуть люди носити цю відзначку “угорця в ЗСУ”, чи навпаки – воліють не акцентувати, аби часом не почути неприємності на свою адресу?

– Хочуть і носять. Я став прикладом. На хлопців діє принцип, що, мовляв, якщо йому нічого не стається, то й мені можна. Угорський триколор – це не тільки державний прапор, це ще й національний прапор, вони збігаються. У нас, українців, також є національний прапор – червоно-чорний. Його теж не кожен відважується носити.

ЗА ПІВ РОКУ УГОРЦІ ЗАДОНАТИЛИ НАМ БЛИЗЬКО 70 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ

– Як вам вдалося запустити кампанію угорських донатів на ЗСУ – при тому, що Угорщина відкрито позиціонує себе як держава, яка не підтримує Україну зброєю?

– Ми акумулюємо донати не на зброю, а на мілітарні предмети, наприклад, дрони, рації, тактичні штуки, специфічні ліки для військових, комбо типу далекомірів, тепловізорів, а також батареї та зарядні станції. Усе, що ми не можемо тут дістати, або можемо, але за дуже великі гроші. Якщо говоримо про рації, мова йде про дорогі “Мотороли”, вартістю 800 євро одна. А їх треба вісім на підрозділ. Дрони – мова йде про Mavic ЗТ, це еліта. Тепловізори – не мисливські, а парамілітарні. Я коли подарував комбригу угорський тепловізор, він посміявся, мовляв, іграшка, нащо воно нам. А коли його вночі використали, вони офігіли, бо доти користувалися “дитячими” тепловізорами, а в ці дуже добре чітко все видно. Комбриг дзвонив потім, питав, чи можна ще кілька таких. Також мова йде по батареї та зарядні станції «ЕкоФлоу»: ти чотири дні чергуєш в окопі, у тебе розрядиться техніка. Вмикаєш генератор – по ньому одразу прилітає, моментально. А з цією батареєю ти на зв’язку, і це надважлива річ на війні.

– Як узагалі вдалося вибудувати цю системну співпрацю з угорцями, зважаючи на заявлений офіційно нейтралітет?

– Випадково! Я коли пригадую, як це вибудовувалось, досі не вірю, що все переросло у такий волонтерський рух Carpathian Dragon Supply. 23 жовтня минулого року ми зайшли в село Амбарне на Харківщині з угорським прапором, зробили фото і виклали в мережу пост про те, що угорці звільнили українське село від росіян. Я закинув це на свій Фейсбук. Було багато перепостів – 1,7 мільйона людей подивилися це фото лише в Угорщині. Наступного дня мені написав волонтер Мігай Олаг і запропонував допомогу. Я розписав, що було потрібно на той момент – ми стояли під Куп’янськом, за 540 метрів Росія за кордоном, нам конче були необхідні батареї та зарядні станції, бо тільки-но вмикали генератор, по ньому моментально прилітало. З тих перших батарей та зарядних станцій і почалася співпраця.

– Тобто угорці готові донатити Україні?

– І донатять. Ми підрахували, що за весь час нашої співпраці назбирали уже понад 100 мільйонів форинтів – і це лише одна організація. У сукупності все, що вони нам дали за пів року – це приблизно 70 мільйонів гривень. Думаю, що це нормально. Деякі великі фірми стільки не дали.

– Хто саме дає кошти на допомогу ЗСУ в Угорщині?

– Різні люди, але переважно це приватні донати. Ми бачимо тільки суми, які назбирали за один день. Я їжджу по бригадах і формую запити. Цей список ми потім висилаємо угорцям, і вони починають збори. Зараз формуємо уже восьмий вантаж – а дружба наша почалася лише в листопаді, тобто це за пів року.

БУВ ВИПАДОК, КОЛИ МАДЯРСЬКИЙ ДРОН УРЯТУВАВ 27 ВІЙСЬКОВИХ

– Як вам працювати таким собі зв’язковим між ЗСУ та угорцями, це легка праця чи часом важко?

– Є процес, а є результат. Говорити можуть хоч що – але в мене в руках дрони, тепловізори і рації. І це воює проти ворога. Прямо воює проти ворога. Скидає на них F1, зберігає життя хлопцям. У нас був у батальйоні випадок, коли мадярський Мавік врятував 27 чоловік особового складу. Хлопці сиділи під обстрілами у бліндажі вже довший час, обстріли ущільнювались, і в якийсь момент вони зметикували випустити дрон. Побачили в тепловізор, як до них на позиції вже підбиралася ворожа ДРГ. Ще кілька хвилин – і росіяни їх би просто штурмували – зайшли, кинули би гранату в бліндаж і все, там би поліг увесь взвод, були би полонені. Але вони побачили ворога і передали по рації координати, по ДРГ відпрацювали наші мінометники, штурмову групу противника розбили. Без цих координат арта не відкрила би вогонь, а без дрона піхота не змогла би передати їх. Отак майже три десятки українських військових урятував мадярський Мавік.

– Скажіть чесно: бувають випадки, коли вам закидають співпрацю з угорцями?

– Різне буває. Але у мене два вуха – в одне зайшло, в друге вийшло. Головне результат. А він є. Тож працюємо далі на перемогу. Зараз мадяри працюють на українську перемогу. Повірте, у перший день після перемоги до переможця стоятиме черга. І тоді угорці зокрема матимуть чим похвалитися – у сенсі, що вони допомагали цій перемозі.

УКРАЇНСЬКО-УГОРСЬКІ СТОСУНКИ ПЕРЕЗАВАНТАЖАТЬСЯ ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ

– Ви вже майже три місяці неофіційний посол у Будапешті (агреман на Федора Шандора Україна передала Угорщині в кінці березня, – ред.). Це поміняло ваш статус у ЗСУ? Вчите дипломатичний етикет?

– Якщо чесно, то мову вчу, бо я добре знаю розмовну угорську, тепер вчу літературну. Але на даний момент я – сержант Збройних Сил України, перебуваю у лавах ЗСУ і виконую завдання, яке ставлять переді мною командири. Все, крапка. Я – там. Від наших позицій фронт – за 12 км. Прилітає постійно. Та й у нас у країні така ситуація, що тебе всюди можуть убити. Звісно, якби я зараз був в Угорщині, я би вже носив метелика (фішка Федора Шандора – носити метелики, – авт.). А так – я на війні й виконую завдання командирів.

– Чи готуєтеся ви до ймовірної нової роботи – в тому сенсі, що українсько-угорські відносини – в катастрофічному стані. То як узагалі плануєте вливатися в цю роботу в ситуації, коли стосунки гіршими вже бути не можуть, утім, гірше може бути саме для вас, в іміджевому плані?

– Як сержант Збройних Сил України я буду виконувати доручення Верховного Головнокомандувача, який мене відрядив на цю ділянку фронту.

– Чи є у вас якийсь план і розуміння, що треба першочергово зробити, аби перезавантажити українсько-угорські стосунки?

– Так, звісно, але в цьому плані – лише один пункт. Перемогти. Далі вирішиться дуже швидко й просто. Наразі перше, що нам потрібно, це – Перемога України. Війна затримує ресурси для прогресу не тільки для нас, а й для ЄС. Зараз усе йде на війну, а це – не та справа, на яку варто витрачати гроші, хоча мусиш, бо інакше годуватимеш чужу армію. Тому давайте спочатку ми закінчимо це перемогою, і тоді це буде наша козирна карта на столі перемовин.

– Тобто, перший пункт у плані – Перемога, а далі вже буде робота з іншими пунктами?

– Я упевнений, що 73% угорців питимуть за Перемогу України в корчмах.

ЗАКАРПАТСЬКІ УГОРЦІ ХОЧУТЬ ЗНАТИ З ПЕРШИХ ВУСТ ПРО СТАН СПРАВ НА ФРОНТІ

– Що стосується наших українських угорців, закарпатської меншини – чи співпрацюєте з ними і як саме?

– Є робота у науковому напрямку, а є також у волонтерському. Я з радістю приїжджаю в угорські школи та інститут у Берегові, й мені приємно, що вони не просто нас зустрічають, а вже мають зібрану допомогу, яку передають на ЗСУ. Вони запитують, що насправді відбувається на фронті, хочуть знати це не з мас-медіа, які корегують інформацію, а від людей “звідти”, тим більше, від угорців “звідти”. Це про довіру та підтримку, бо в кінці зустрічі нам – 600 кг вантажу. Це гарна співпраця.

– Наскільки зменшилася угорська етноменшина на Закарпатті за час війни – ви ж соціолог, не можете не стежити за цим?

– Я би рахував після перемоги, бо багато хто повернеться. Виїхали не тільки угорці, а й українці. Зараз усі, хто тут залишилися – це воююча сторона. Не важливо, де – на передовій чи в тилу. А для тих, хто виїхали, подивимося, що для них важливо – чи земля предків, чи вони тут просто були утриманцями.

– І наостанок питання: наскільки мотивовані угорці в ЗСУ? Чи воюють так само, як українці, чи з меншим завзяттям?

– Узагалі не відрізняється мотивація, тут нема національного принципу. Але один момент є, знаєте. Мушу це відзначити. Угорці дуже добре знають, що таке 1526 рік, коли йшла війна з Османською імперією й угорців під Могачем розбили (29 серпня у битві під Могачем на Дунаї турецький султан і халіф Сулейман I Пишний розбив війська угорського і чеського короля Лайоша II, – авт.). Тоді Папа Римський назвав угорців “щитом Європи” – від диких східних орд. Угорці у війську мені часто кажуть: у нас таке враження, що ми цей хрест, даний Папою, будемо носити до кінця віків. Це їхній фатум – битися проти східних орд, хочуть вони того чи не хочуть. Тоді у 1526 році вони билися, билися в 1956 році проти комуністів і тепер, у 2023-му також б’ються.

ТЕТЯНА КОГУТИЧ, УКРІНФОРМ

Фото автора

ЗакарпатПост