Історія наймасштабнішого прибуткового будинку Вайнберґера в Ужгороді
Мабуть, наймасштабніший прибутковий приватний будинок в міжвоєнний період в Ужгороді був збудований на площі Корятовича на замовлення Ізідора Вайнберґера.
Це була і є поліфункційна будівля. На першому поверсі розміщені крамниці, а на другому і третьому – квартири. У той час площа була однією з двох центральних ринкових площ міста (другою була площа Масарика, нині пл. Петефі на лівому березі). Безпосередньо під будинком Вайнберґера вся площа у встановлені дні перетворювалася на суцільний ринок під відкритим небом.
А крамниці, що були розташовані на першому поверсі будівлі, опинялися з комерційної точки зору в епіцентрі подій. Цю атмосферу можна приблизно відчути на кадрі часопису LIFE 1939 року, на якому будинок видно ліворуч, пише Uzhhorod Modernism.
З площі Корятовича до будинку можна було потрапити через автомобільний в’їзд і житловий під’їзд. Зі сходів під’їзду через балкони-галереї на другому і третьому поверхах розміщені входи до квартир. Такий тип балконів для доступу до квартир в житлових будинках з’явився ще в Середньовіччі, а в 1920-х роках отримав новий сплеск популярності. Якщо до 1920-х балкони-галереї завжди були на внутрішніх фасадах, то в добу модернізму деякі архітектори проєктували їх і на чільних фасадах.
Фасад триповерхової будівлі, або як би її тоді назвали — палацу — виконаний в стилі ар деко. Вишуканості додають гострокутні барокові елементи з модерністською стилізацією. Попри деякі недоліки сучасного стану, спричинені переважно проблемами з водовідведенням опадів, більшість елементів збереглися до нашого часу: неповторні трикутні балкони, декоративні рельєфні елементи, виконані в тиньку, гострокутні люкарни на даху і навіть автентичні водоприймачі та частково столярка.
