Неймовірно смачний рецепт закарпатського ріпляного токану
Дослідник правдивої закарпатської кухні Владислав Товтин пропонує вашій увазі традиційну страву – ріпляний токан, яку готували на території села Річка, що знаходиться під Боржавськими полонинами.
Про цю страву багато говорять у різних селах гірських долини нашого Марамороша, це страва і села Колочава і села Широкий Луг, і Красної, але вона зустрічається і у крайньому, на самому галицькому готарі, селі Свобода, пише Турінформ.
Має ця страва всього дві складові: ріпу, а саме так по Мараморошу кличуть наші крумплі, і мелений мелай, знаний у нас, долішняків, як киндиричана мука. Бесіда йде про ріпляний токан, ще десь його називають ріпляна кулеша, буляний токан чи просто ріплянка.
До ріпляного токана добре пасує і бриндза, перетерта з овечого сиру, і грибна мачанка на домашній сметані, і шкварки з буженої солонини. А колись давно, токан просто вивалювали на деревляну дошку, різали ниткою на скибки та їли, запиваючи молоком. Зараз цю страву важають архаїчною, а по всім карпатським ресторанам та колибам міцно вкоренився гуцульський бануш. Але то вже зовсім інша історія, каже Владислав Товтин.
Ріпляний токан з бриндзою та й шкварками:
Ріпу, порізану на шматки, вариме у підсоленій воді. Коли ріпа увариться, додаєме мелай (кукурузну муку), чекаємо 2-3 хвилини би запарився, а пак добре мняцкаємо деревляним товкачом.
Зварений токан має відставати від стінок горнця. Токан вивалюєме з горнця на дошку.
Зверху додаме на ріпляний токан жменю бриндзи і посмажені у фандлику з цибульов шкварки з буженої (копченої) солонини.