Як закарпатський німець Мішель Якобі зі своїми буйволами обжився на Одещині

[Total: 0    Average: 0/5]

Уже більше року, як скромне село Орлівка Ренійського району Одеської області привернуло увагу журналістів з усієї України. І все тому, що восени 2016 року німецький еколог Мішель Якобі привів тут стадо чорних буйволів.

Таким нестандартним чином в Орлівці прагнули вирішити відразу кілька завдань: поліпшити екологію, залучити туристів і отримати кошти для розвитку території, в тому числі і за підтримки фондів з країн Євросоюзу. Підсумком  цього проекту став екологічний парк Картал, де туристи можуть залишатися в дикій природі, з різноманітною фауною та флорою.

Усе почалося з буйволів

Але спочатку варто  згадати передісторію.

Як і весь регіон, Орлівка страждає від зміни клімату. Парадокс ситуації полягає в тому, що, з одного боку, води недостатньо, а з іншого – землі регулярно підтоплює. З цієї причини відбувається деградація земельних ділянок, на яких проростають бур’яни, які загрожують біологічному різноманіттю території, занепадають пасовища, зростає ризик поширення хвороб.

Загроза деградації призвела до того, що селяни звернули увагу на європейський досвід. Ініціативна група, створена головою сільради Михайлом Куванжі, побувала в Польщі, вивчаючи досвід місцевого самоврядування на рівні гмін (так в цій країні називається найменша адміністративна одиниця). Виділивши для себе найбільш прийнятні ідеї та рішення, активісти після повернення додому відразу почали розробляти перспективний план адаптації села до наслідків зміни клімату. Цей план містить ті напрями, які є найбільш реалістичними для реалізації. Серед них – вирощування енергетичних верб в заплавних районах та використання цієї біомаси як дешевого палива для домашніх господарств; модернізація опалювальних котлів для переходу на використання паливних брикетів, пелет з місцевого очерету, відходів рослинництва (соломи) і лісівництва та т. п. Але це були, так би мовити, стандартні напрямки. Подібне легко зустріти і в інших населених пунктах країни. А фішкою, родзинкою цього плану став нестандартний експеримент, запропонований старшим науковим співробітником “Центру регіональних досліджень” Олегом Дьяковим, а саме: створення стада чорних буйволів, пише  porto-fr.odessa.ua.

“Водні буйволи виконують багато екологічних функцій і повинні сприяти поліпшенню стану заплавних екосистем дельти Дунаю та Дунайських озер”, – так сформулював свою ідею досвідчений фахівець. – Вони є природними меліораторами, які зцілюють канали, їдять водяну рослинність та очищають прогріті ділянки. За відсутності відкритого водного буйвола можна самостійно копати невеликі озера, що залучають диких птахів, рептилій та безхребетних тварин, служать вогнищами біологічного різноманіття. Крім того, ці тварини краще підходять для нових кліматичних умов і менш вразливі до хвороб.

Проект підтримано “Національним екологічним центром України” та фінансується кількома організаціями та фондами країн ЄС. Австрійське агентство  розвитку, австрійський Червоний Хрест, голландський фонд True Nature Foundation, який підтримує відновлення природних екосистем та сталий розвиток громад, допомагає фінансово.

Мішель і Христина: історія кохання

Мішель – еколог-лісник. Але в Німеччині, де він був жив, великих лісів немає. Прагнучи застосувати свої знання, молодий еколог відправився в подорож до різних країн, поки в Румунії не дістався до села, де буйволи паслися разом з козами.

“Я зацікавився тим, що  побачив”, – зазначив Мішель під час першої зустрічі, – місцеві жителі сказали, що буйволи все ще залишаються в Карпатах, в Україні. Прибувши на Закарпаття, я виявив, що таких тварин дуже мало, і вирішив почати їхнє розведення. Для початку він купив буйволів від тих жителів, які чомусь не хотіли їх тримати. Поступово мене ставало їх більше, і тепер я можу переконати людей, що буйвол є прибутковим і корисним для розведення.

Всім тваринам Мішель давав людські імена. Особливо веселою є історія буйволиці, яку він назвав Христиною. Вона змінила своїх господарів чотири рази, кожен з них спочатку хотів перетворити її на м’ясо, але в останній момент її перепродавали  іншому фермеру. І так, коли Крістіна, разом з трьома десятками інших корів та буйволів потрапила на бойню, вантажівка потрапила в аварію і перекинулась. Бідна буйволиця отримала багато переломів і синяків. Мішель купив  її і, як кажуть, поставив на ноги. І саме Христина була першою на його новому місці в Орлівці, де стала матір’ю.

Цього року стадо поповнилось трьома новонародженими. Зараз в стаді – 14 тварин. Вони вже адаптуються до нових умов. Влітку буйволи – на вільному пасовищі, серед трав та водоростей, купаються в ставку. Вони не тільки позитивно впливають на екосистему району, але і піднімають настрої туристів з їх доброзичливим характером: дивляться на гостей з цікавістю, дозволяють себе погладити.

Баффало – головна визначна пам’ятка Орлівки. За словами Михайла Куванга, планується додатково придбати стадо буйволиного молока, яке дозволить постачати сир моцарелла, який користується попитом на європейському ринку.

Природа чудова і без привабливості

Завдяки буйволам Орлівка стала дуже популярним місцем. Сюди приїжджають не тільки жителі  області, але й гості з усієї України. Екологічний парк “Озеро Картал” є частиною міжнародного проекту “Інтегроване використання заплавних ресурсів як приклад нового ефективного управління в умовах зміни клімату”, який фінансується Європейським Союзом.

Зусиллями фахівців і жителів Орлівки облаштована інфраструктура парку. Туристи можуть пройтися по дерев’яній доріжці довжиною 230 метрів, оглянути околиці з оглядового майданчика. У парку можна побачити рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України, а саме: водяний горіх, сальвінію, болотний зозулинець, дремлік, а також чудові, немов виточені з мармуру латаття, золотисті кубушки і навіть пухирчатку, яка ловить комах. У парку, окрім буйволів, мешкають кабани, норки, лисиці, шакали, видри, ондатри, чаплі, пелікани і лебеді. І взагалі тут є багато чого цікавого, про що розповідають інформаційні стенди. Тут розроблені три туристичні маршрути – пішохідний, кінний або велосипедний і водний.

Голова обласної ради А. Урбанський вважає, що екопарк “Картал” має великі перспективи розвитку в зв’язку з будівництвом міжнародної поромної переправи Орлівка (Україна) – Ісакча (Румунія). Крім того, розвиток зеленого туризму створить додаткові робочі місця для місцевого населення і буде сприяти розвитку громади.

– Коли ми розповідали про наші плани рік тому, – згадує менеджер проектів “Центру регіональних досліджень” Олег Дьяков, – коли презентували план адаптації до кліматичних змін, створення екопарку з буйволами як один із заходів адаптації сільської громади до будь-яких змін, в тому числі кліматичних, місцеві жителі нам не вірили. Але час показав, що проект дієвий. Перше – це те, що стадо буйволів адаптувалося. І вже поповнилося першими буйволами, народженими на одеській землі. А створення екопарку вже проходило за підтримки місцевого населення. Люди самі на дерев’яних містках рибалять, а це показник того, що вони не будуть руйнувати створене. Коли ми приїжджаємо на проміжні зустрічі, бачимо, що селяни гуляють по території парку, приїжджають їхні родичі. Людям цікаво, хоча це не парк з атракціонами, як прийнято в місті.

– Наші жителі з натхненням прийняли проект екопарку, – зізнається Михайло Куванжі. – Ми розуміємо, наскільки він важливий для Орлівки. І будемо далі рухатися по шляху співпраці з органами влади, міжнародними організаціями та громадськими діячами.

Олександр ГАЛЯС, Інна ІЩУК

Фото зі сторінки Michel Jacobi у Facebook

zakarpatpost.net

Comments are closed.